Висівковий (різнокольоровий) лишай

ВИСІВКОВИЙ (РІЗНОКОЛЬОРОВИЙ) ЛИШАЙ, ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ, ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

Матеріал підготувала: Сторожук Марина – асистент кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет»

Висівковий (різнокольоровий) лишай – це грибкове захворювання, при якому уражаються поверхневі шари шкіри (через це його відносять до групи кератотомікозів). Дерматоз проявляється на шкірі плямами різного кольору – від рожевого до світло- і темнокоричневого (звідси назва – різнокольоровий) з дрібними (висівкоподібними) лусочками на поверхні, звідки інша назва дерматозу – висівкоподібний лишай. У побуті це захворювання ще називають пляжним або сонячним лишаєм, оскільки його найчастіше виявляють у вигляді «білих» (гіпопігментних) плям на шкірі після відпочинку на морі чи перебуванні влітку на сонці. За статистичними даними, в Україні висівковий (різнокольоровий) лишай зустрічається в 5-10% населення.

Збудники та причини виникнення

Збудниками висівкового (різнокольорового) лишаю є дріжджоподібні грибки Malassezia furfur і Pityrpsporum orbiculare, які розмножуються у самому поверхневому (роговому) шарі епідермісу.

Висівковий (різнокольоровий) лишай відносять до умовно інфекційних захворювань, оскільки дерматоз виникає лише у певної частини людей – схильних до кератомікозів.

Чинниками, які сприяють розвитку висівкового (різнокольорового) лишаю є:
генетична схильність шкіри до кератомікозів;
порушення фізіологічних процесів у роговому шарі шкіри, жирна шкіра, гіпергідроз;
надмірне використання антибактеріальних гелів для душу, мила та інших миючих засобів;
дисбаланс вегетативної нервової системи та супутні ендокринні захворювання (вегетоневроз, цукровий діабет, ожиріння тощо);
зниження імунологічної реактивності (ВІЛ-інфекція/СНІД; туберкульоз; хронічні осередки інфекції: хронічний тонзиліт, карієс, пієлонефрит тощо);
захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози тощо.

Шляхи передачі інфекції

Розрізняють наступні шляхи передачі висівкового (різнокольорового) лишаю:

прямий (при безпосередньому контакті зі шкірою хворої людини);
непрямий (через предмети особистого користування та гігієни, якими користується заражена людина – мочалки, одяг, рушники тощо).

Найбільший ризик зараження висівковим (різнокольоровим) лишаєм є на морі та біля водойм, де відбувається масивне відторгнення з поверхні шкіри лусочок з елементами грибка.

Клінічні прояви

Інкубаційний період при висівковому (різнокольоровому) лишаю складає від 14 днів до декількох місяців. Захворювання проявляється плямами різного забарвлення – від світло рожевого до жовтого та темно коричневого. Плями округлої чи овальної форми з чіткими межами, які поступово збільшуються у розмірах і зливаються у великі вогнища із дрібно фестончастими обрисами. Як правило, поява плям не супроводжується суб’єктивними відчуттями, лише зрідка пацієнтів турбує помірний свербіж. На поверхні плям видно дрібне (висівкоподібне) лущення.

Після засмаги та водних процедур колір плям змінюється – внаслідок злущування з поверхні плям лусочок в осередках ураження залишаються «білі» знебарвлені (без засмаги) плями, які чітко видно на тлі засмаглої здорової шкіри. Звідси й назва цього захворювання – різнобарвний (різнокольоровий) лишай.

Найчастіше висипка висівкового (різнокольорового) лишаю локалізується на шкірі шиї, тулуба і плечах, рідше – на передпліччях, животі, сідницях та стегнах. Іноді лишай уражає і волосисту частину голови, однак без будь-яких змін з боку волосся.

У випадку атипового та поширеного розташування плям висівкового (різнокольорового) лишаю слід обстежити пацієнта на наявність супутніх соматичних захворювань та імунодефіцитних станів.

Діагностика, принципи лікування та профілактика

Діагностику висівкового (різнокольорового) лишаю здійснюють за наступними критеріями:

характером клінічної картини;
позитивною пробою Бальцера з 5% розчином йоду;
мікологічним дослідженням лусочок з поверхні висипки;
характериним світінням висипки у променях люмінісцентної лампи Вуда.

Диференційну діагностику проводять із проявами таких захворювань шкіри як рожевий лишай Жибера, сифіліс, вітиліго, себорейний дерматит та інші.

З метою лікування висівкового (різнокольорового) лишаю призначають зовнішні (топічні) кератолітичні (відлущуючі) та фунгіцидні (протигрибкові) засоби з подальшим контролем вилікування пацієнтів.

У випадку поширеного ураження шкіри чи стійкості кератомікозу до топічних засобів пацієнтам призначають комплексне обстеження (у суміжних спеціалістів, імунологічне дослідження крові тощо) та призначають системні фунгіцидні препарати.

Після проведення адекватної терапії та вилікування висівкового (різнокольорового) лишаю на шкірі можливе тривале зберігання «білих» (без засмаги) плям, які нічим не забарвлюються, а поступово зникають при відлущуванні засмаглої по периферії здорової шкіри.

Під час лікування та з метою профілактики після проведеної терапії слід проводити часте вологе прибирання з дезинфікуючими засобами в приміщенні, де проживає хворий. Також бажано прати постільну й натільну білизну та рушники при температурі 900С, одяг слід ретельно прасувати з обох сторін.

Оскільки імунітет після перенесеного висівкового (різнокольорового) лишаю не зберігається, після одужання пацієнт повинен бути комплексно обстеженим з метою виявлення всіх чинників, які можуть сприяти повторному зараженню даним кератомікозом. Профілактичними заходами також є здоровий спосіб життя, загартовування та раціональне харчування, які прискорять репігментацію шкіри і попередять повторний розвиток висівкового (різнокольорового) лишаю.