Укуси комах та кліщів

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ УКУСИ КОМАХ ТА КЛІЩІВ?

 

Матеріал підготували: Денисенко О.І. – завідувач кафедри дерматовенерології БДМУ, професор; Карвацька Ю.П.асистент кафедри дерматовенерології БДМУ, к.мед.н.;  Денисенко О.В.викладач інфекційних хвороб Чернівецького медичного коледжу БДМУ

 

Із настанням сонячної весни, а також упродовж літа й осені, коли ми виїжджаємо на відпочинок у ліс, подорожуємо в горах чи активно працюємо на городах і дачах, необхідно пам’ятати про ризик укусу комахами і кліщами, що може призвести до розвитку ускладнень чи інфікування небезпечними хворобами. У зв’язку з цим важливо знати про заходи попередження укусів комахами, серед яких найбільш поширеними є комарі, та кліщами.

Комарі. Комарі відносять до родини комах ряду двокрилих, які широко розповсюджені по всій земній кулі, за винятком посушливих пустель. Нині налічують близько 300 видів комарів, серед яких найбільш небезпечним є малярійний комар – переносник інфекційного захворювання – малярії.

Встановлено, що людей кусають лише комарі-самки, а комарі-самці не кусають і не смокчуть кров, вони харчуються нектаром квітів та соком рослин. Після укусу та всмоктування крові комарі-самки відкладають яйця в стоячу воду (від 30 до 150 яєць кожні 3-4 дні), тому комарі переважно знаходяться там, де є волога і водні джеоела. Тривалість життя комарів близько 2-3 тижнів чи трохи довше. З настанням холодної пори року комарі зникають, однак якщо у підвалі будинку постійно є волога, то комарі можуть турбувати вас і взимку. Зазвичай комарі активізуються з настанням сутінків та є більш активними до опівночі. Комарі здійснюють до 1000 помахів крилами в секунду, чим видають характерний звук, за яким можна визначити їх присутність у приміщенні.

Чим небезпечні укуси комарів?

Зазвичай в ділянці укусу комара з’являється відчуття свербежу та  виникає невелике почервоніння (пляма) й набряк (уртика), зрідка утворюється незначне ущільнення (папула). Водночас внаслідок розчухування шкіри в ділянці укусу можливе виникнення ускладнень ‒ попадання бактеріальної (стрептококової, стафілококової та ін.) інфекції з розвитком гнійно-запальних дерматозів – піодермій (остіофолікуліти, фолікуліти, фурункули, імпетиго, ектима тощо), чому сприяють імунодефіцитні стани, обмінні порушення (цукровий діабет тощо).

Укуси комарів також можуть спричинити розвиток алергічної реакції шкіри на речовину, що міститься в слині комара. Приблизно у кожного десятого пацієнта укус комара призводить до розвитку алергічного дерматиту з появою поширеної запальної плями (еритеми) до 5-10 см у діаметрі з набряком і утворенням дрібних ущільнених елементів (папул), які супроводжуються різким свербежем.

Зрідка, переважно в осіб зі схильністю до алергічних реакцій, укус комарів може спровокувати виникнення тяжких токсико-алергічних реакцій, при яких окрім поширеної висипки на шкірі розвивається набряк слизових оболонок гортані із появою задухи, запаморочення тощо, що може призвести до летальних наслідків та вимагає проведення негайних реанімаційних заходів.

Також слід зазначити, що в країнах із переважно жарким кліматом комарі є переносниками таких небезпечних інфекційних захворювань як малярія, жовта гарячка, гарячка Західного Нілу та інші геморагічні гарячки, комариний (японський) енцефаліт, дирофіляріоз, мікрофіляріози, туляремія тощо.

Отже, укус комара ‒ це не лише дискомфорт шкіри в ділянці укусу, але й можливість розвитку бактеріальних ускладнень, алергічних реакцій, а також ймовірність розповсюдження малярії та інших небезпечних інфекційних захворювань.

Як уберегтися від укусу комарів?

Насамперед для попередження попадання комарів у приміщення слід обладнати вікна захисними антимоскітними сітками чи марлею, а у приміщеннях можна використовувати спеціальні засоби – репеленти, зокрема натуральні насичені олійки (кедрову, анісову, ялівцеву), а також можна застосовувати електрофумігатори (обов’язково з дотриманням інструкції щодо тривалості та частоти їх застосування).

Щоб уберегтися від укусу комах у відкритих приміщеннях та на природі слід застосовувати вільний, однак закритий, одяг із щільної тканини, оскільки одяг із тонкої та тісно прилягаючої до шкіри тканини комар зможе прокусити. Також перед виїздом на відпочинок на річку чи озеро із ймовірним великим скупченням комах доцільно нанести на шкіру репеленти (краще на натуральній основі), які бажано наносити на обмежені (не захищені одягом) ділянки шкіри, при цьому слід дотримуватися інструкції щодо вікового обмеження, частоти і площі нанесення та попереднього проведення тесту на індивідуальну переносимість засобу (шляхом нанесення їх на обмежену ділянку шкіри та оцінкою реакції через 30-60 хв).  

Для попередження виникнення ускладнень після укусу комарів слід протерти ділянку укусу антисептичними розчинами, а у випадку розвитку піодермій чи алергічних реакцій – не слід займатися самолікуванням, а необхідно звернутися до лікаря-дерматолога, який призначить адекватну зовнішню та (за необхідності) системну терапію.

Кліщі. Кліщі ‒ це дрібні членистоногі із класу павукоподібних. Кліщі є переносниками небезпечних інфекцій, таких як кліщовий енцефаліт, кліщовий бореліоз та інші. У нашій місцевості найчастіше кліщі є причиною розвитку хвороби Лайма (кліщового системного бореліозу). Збудники хвороби – борелії зберігаються в інфікованих кліщах пожиттєво і передаються їх потомству. 

Хвороба Лайма (кліщовий системний бореліоз) – це хронічне інфекційне захворювання, яке характеризується постадійним перебігом із першими проявами на шкірі та наступним ураженням м’язів, суглобів, нервової системи, серця, печінки та селезінки.

 Після укусу людини інфікованим кліщем прояви хвороби Лайма виникають не одразу, інкубаційний (прихований) період триває в середньому від 3 тижнів до 3 місяців. У ділянці укусу кліща на шкірі тулуба, ніг чи рук виникає кільцеподібна пляма рожево-червоного кольору з периферійним фіолетовим обідком, яка хворого не турбує (біль чи свербіж відсутні). Пляма поступово збільшується у розмірах, в центрі вона світліє, а по краю зберігається неширокий фіолетовий обідок. У частини хворих поряд із висипкою на шкірі може бути головний біль, слабкість, помірні болі в суглобах, незначне підвищення температури тіла.

Через декілька тижнів чи місяців пляма на шкірі самостійно зникає, однак це не означає, що наступило одужання. Якщо на першому етапі хвороби не було проведено адекватне специфічне лікування, то через декілька місяців відбувається поширення збудника в організмі хворого з розвитком уражень опорно-рухового апарату, нервової системи, серцево-судинної системи тощо.

Як уберегтися від укусу кліщів?

Щоб уберегтися від укусів кліщів перед походом в ліс, гори чи в паркові зони відпочинку слід подбати про надійний захист шкіри від можливого потрапляння кліщів. Для цього необхідно одягти закритий одяг, який щільно прилягає до тіла, зокрема сорочку з довгим рукавом, яку слід заправити в брюки, а брюки – в шкарпетки; на ноги доцільно взути закрите взуття. На голову необхідно одягти панамку, кепку, капелюх чи косинку. Одяг повинен бути світлим, тоді на ньому добре будуть помітні кліщі. Для відпочинку слід вибирати освітлені сонцем місця, подалі від густої трави, кущів та дерев.

Після повернення додому необхідно ретельно оглянути одяг і шкіру на наявність кліщів. У разі виявлення на шкірі кліща, слід негайно звернутися до лікаря – інфекціоніста, дерматолога чи сімейного лікаря з метою видалення кліща та проведення обстеження щодо можливого інфікування бореліями. 

Отже, перед поїздкою в ліс, парк чи на дачу слід пам’ятати про можливість укусу кліщем, використовувати закритий світлий одяг, відпочивати на добре освітлених місцях, а у разі виявлення на тілі кліща чи появі на шкірі кільцевидних плям, які не турбують і поступово збільшуються у розмірах – необхідно обов’язково звернутися до лікаря-інфекціоніста, лікаря-дерматолога чи сімейного лікаря з метою отримання кваліфікованої медичної допомоги.