Що таке гіпергідроз? Причини виникнення

Матеріал підготувала: Степан Наталія – к.мед.н., асистент кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет»

У здорової людини головною функцією потовиділення вважається підтримка нормальної температури тіла. У нормі цей процес відбувається при деяких умовах: підвищення температури навколишнього середовища, активних фізичних навантаженнях, нервових стресах, хвилюванні. Якщо виділення поту стають надмірними, то мова вже може йти про патологічний стан, який в медицині називається гіпергідроз. Утворився термін від латинського "гіпер" – підвищений і "гідро" – вода. Приблизно 2 % населення знайомі з його проявами. Статистика може бути в кілька разів вища, багато хто просто не звертається до лікаря і намагається самостійно справлятися з цією проблемою.

Головними видами гіпергідрозу є:  ідіопатичний гіпергідроз (без певної причини) і вторинний гіпергідроз (симптом при іншому патологічному стані).

Підвищене потовиділення може бути локальним (зачіпає конкретні ділянки тіла) або генералізованим (охоплює всю поверхню тіла).

Ідіопатичний гіпергідроз часто є локальним і, як правило, проявляється в області обличчя, пахв, стоп і долонь різним ступенем інтенсивності.

Вторинний гіпергідроз може проявлятися як генералізований симптом (загальний), так і локальний (місцевий). При гіпергідрозі вторинному, причинами можуть бути різні патологічні стани, які включають захворювання ендокринних залоз, неврологічні захворювання, онкологічні захворювання, побічні дії багатьох ліків, дерматологічні синдроми, хронічні інфекції.

Потові залози у пацієнтів, які страждають гіпергідрозом, практично нічим не відрізняються від таких у людей з нормальними функціями потовиділення.  Гіпергідроз визначає гіперфункцію, а не гіпертрофію потових залоз. Одним з механізмів зниження порогу збудливості потових залоз та їх посиленої відповіді на стимули у хворих з гіпергідрозом може бути підвищена активність симпатичної нервової системи. Так як гіпергідроз часто починає свій розвиток в дитинстві і нерідко є спадковим захворюванням, то фізіологічні моменти даного захворювання можуть бути генетично зумовленими.

Локальний гіпергідроз, розпізнати неважко. Пацієнт, як правило, пред'являє скарги на інтенсивну пітливість на певних ділянках тіла. Наприклад, в області пахв, долонь, стоп, обличчя та голови. Надмірне потовиділення може визначатися в одній або відразу в усіх наведених вище областях, але більш поширена комбінація гіпергідрозу на долонях і стопах. Локальний гіпергідроз може спостерігатися як у чоловіків, так і у жінок, але дослідження показують, що у жінок він зустрічається вдвічі частіше. Інтенсивне місцеве потовиділення при локальному гіпергідрозі можна виявити під час стресових ситуацій. Також може спостерігатися локальний гіпергідроз після прийому їжі. Пацієнти з такою формою гіпергідрозу пред'являють скарги на підвищену пітливість особливо після прийому їжі (кави, чаю, шоколаду, гарячих напоїв і гострих страв). Потовиділення з'являється через кілька хвилин після прийому їжі і найбільш виражено в областях верхньої губи і чола. На сьогоднішній день не з'ясовані причини виникнення даного виду локального гіпергідрозу.

Як правило, розрізняють три ступені гіпергідрозу. Перша ступінь характеризується підвищеною пітливістю, особливо не створює проблем для пацієнта і для оточуючих його людей. Друга ступінь гіпергідрозу характеризує незграбні ситуаційні моменти при рукостисканні, при публічних виступах і т.п. Третій ступінь характеризується конкретними психологічними проблемами хворого, які пов'язані з мокрими плямами на одязі, запахом поту, що може викликати неприязнь і прихований осуд оточуючих його людей. Це може створювати для хворого велику проблему соціальної адаптації.

Гіпергідроз не викликає будь-яких больових відчуттів, але саме по собі підвищене потовиділення в соціальному плані викликає безліч проблем,  пацієнти уникають публічних місць, обділені в особистому житті. Молоді люди соромляться у виборі професії. Вони обмежують своє спілкування, ведуть замкнутий спосіб життя. Це негативно відбивається на їхньому психічному стані.

Гіпергідроз також може стати причиною деяких захворювань. Грибок добре почуває себе при підвищеній пітливості ніг. Причиною гідраденита може стати гіпергідроз пахової і пахвової області – запалюються потові залози, на навколишніх тканинах з'являються гнійничкові висипання, попрілості.

Існує кілька методів лікування захворювання: медикаментозний,  фізіотерапевтичний (іонофорез), антипреспіранти медичні, ін’єкції ботулотоксину, лазерне лікування, хірургічне (локальне) лікування.

Профілактика гіпергідрозу:

·        носіть одяг з натуральних матеріалів;

·        "дихаюче" натуральне взуття, влітку – краще відкрите;

·        використовуйте антибактеріальні устілки;

·        ведіть боротьбу з плоскостопістю, неправильна стопа має підвищену пітливість;

·        корисний контрастний душ, ванночки з відварами трав (м'ята, дуб, чистотіл);

·        приймайте вітаміни груп В, А, Е;

·        приймайте заспокійливі препарати, якщо нервова система перезбуджена;

·        позбавляйтеся від хронічних захворювань, які провокують пітливість.