Синдром Паллістера-Кілліана

СИНДРОМ ПАЛЛІСТЕРА-КІЛЛІАНА: ЩО СЛІД ЗНАТИ?

доц.Ластівка І.В.

          

  Синдром Паллістера-Кілліана - рідкісний синдром, який характеризується дисморфіями та вродженими вадами розвитку (ВВР).

Марія Тешлер-Ніколя та Вольфгант Кілліан описали даний синдром у трирічної дівчинки у 1981 р. Пізніше з`ясувалося, що Філіп Паллістер із співавт. вже повідомляли  про подібний синдром у двох дорослих хворих.

Частота СПК 1:25000 осіб.  Оскільки діагностика синдрому утруднена, справжня поширеність невідома.

На сьогодні не виявлено жодних зовнішніх чинників, причетних до формування СПК. Існує думка, що до цієї генетичної аномалії схиляє старший вік батьків на момент зачаття. Рекомендовано пренатальне медико-генетичне консультування та тестування при наступній вагітності.

До частих ознак СПК відносяться: гіпотонія у новонароджених; затримка стато-кінетичного та психо-моторного розвитку; порушення мовленевого розвитку; труднощі у навчанні; характерний фенотип (високе округле чоло; лобні та виличні залисини, які з часом можуть заміщатися на рідке волосся; широке перенісся; короткий ніс з відкритими ніздрями; монголоїдний розріз очей, птоз, страбізм, епікант, гіпертелоризм;  довгий фільтр, тонка верхня губа з різким центральним згином, вивернута нижня губа; рідке волосся або вогнища алопеції; тонкі брови; плями та/або смуги гіпер- або гіпопігментації на шкірі; великі вуха з товстими мочками; коротка шия; широкі кисті з короткими пальцями; політелія). Ріст, вага та обвід голови при народженні нормальні або збільшені. З часом темпи росту знижуються, розвивається ожиріння. Частими є також глибока розумова відсталість та епілепсія. У пацієнтів пізно прорізуються зуби; поступово формуються контрактури кінцівок.

До більш рідкісних ознак відносяться: мікроцефалія; мікрогірія;  високе піднебіння або щілина піднебіння; мікрогенія; короткі руки та ноги, непропорційні до тулуба; діафрагмальна кила; пупкова кила, пахова кила; кардіоваскулярні аномалії; аномалії  органів зору та слуху; макроглосія; гіпермобільність суглобів; кіфосколіоз; гемігіпертрофія; клинодактилія V-го пальця; гіпоплазія дистальних фаланг; постаксіальна полідактилія; вроджений вивих стегна; порушення потовиділення; лімфатичні набряки; вроджена клоака; атрезія анусу; хвостовидний придаток; гіпоспадія; аномалія нирок; грижа пупкового канатика.

Діти часто народжуються мертвими або гинуть невдовзі після народження; висока частота передчасних пологів. При народженні, як правило, діагностується гіпотонія, знижений артеріальний тиск; описані труднощі з годуванням. Частина дітей із СПК може потребувати лікування у реанімаційному відділенні. Малюки з СПК зазвичай народжуться з великою масою; може відмічатися  як відставання, так і випередження у зрості порівняно з однолітками в динаміці, але у зрілому віці відмічається стабілізація зросту та надлишок ваги. Епілептичні напади зазвичай починаються  в грудному віці. Гіпотонія, яка спостерігається з народження у дітей із СПК, зберігається впродовж раннього дитинства. Вік, в якому такі діти роблять перші кроки, – 2-6 років; велика кількість хворих потребує спеціальних засобів для ходьби. Лише 30% дітей та дорослих із СПК можуть ходити. З часом гіпотонію може змінити гіпертонус м`язів з наступним формуванням контрактур та кіфосколіозу. Зовнішній вигляд з віком змінюється: до 2-5 років відростає рідке волосся та з`являється макроглосія, до 5-10 років збільшується нижня щелепа, мікрогнатія змінюється на прогнатію. У підлітків та дорослих грубе обличчя з товстими губами, вивернутою нижньою губою, широким переніссям та високим чолом. Більшість дітей із СПК зазнають труднощів при навчанні, що пов`язано не лише із затримкою мовленевого розвитку, але й з проблемами зору та слуху. У 27% розвивається аутизм. Більшість дітей відвідують спеціалізовані школи або навчаються інклюзивно.

Найбільш актуальною групою для скринінгу даного синдрому є немовлята, які мають вроджену діафрагмальну грижу, оскільки дана вада розвитку може бути виявлена при УЗД пренатально. З метою діагностики слід проводити дослідження на фібробластах шкіри за допомогою флюоресцентної гібридизації in situ (FISH). Найчастіше діагноз верифікується у віці 2-3 роки.

Під час вагітності при СПК плоду, як правило, виявляють ВВР, полігідрамніон, мікроцефалію. Під час вагітності мозаїцизм тетрасомії 12р іноді можна підтвердити за допомогою біопсії хоріону на 10 тиж після запліднення. Найбільш точною є діагностика на клітинах, отриманих шляхом амніоцентезу, особливо якщо FISH проводиться за допомогою спеціальних зондів, який отримує сигнал від центромери. Для СПК тетрасомія 12р є тканинно-специфічною і прижиттєво може бути виявлена з різним ступенем патологічних клонів лише при використанні методів FISH та/або Array-CGH. 

Методів лікування СПК на сьогодні не існує. Застосовується симптоматична терапія. До медичних проблем у пацієнтів з СПК відносяться: боротьба з апное; корекція порушень вигодовування  у ранньому віці; контроль рефлюксу; корекція порушень режиму сон-неспання; усунення ВВР боротьба з судомами; корекція порушень слуху, зору та когнітивних порушень.  Чисельна кількість дітей з СПК потребуватиме сторонньої допомоги по догляду, однак діти з невеликим ступенем мозаїцизму досягають рівня життя, яки дозволяє їм жити самостійно.