Ожиріння

ОЖИРІННЯ

(ПОРАДИ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ)

Ластівка І.В.

Історія:  Ожиріння та інші епігенетичні захворювання мають свою давню історію.

Професор Лумі повідомляє про Великий Голод в Китаї в 1958-1961 рр., коли, за різними підрахунками, загинуло 15-35 млн людей. Було досліджено вплив голоду на розвиток плоду, захворюваність народжених дітей та виникнення різних захворювань в наступному. Ті, що пережили голод у внутрішньоутробному стані були більше схильні до шизофренії в 1,5 разів порівняно з неголодним періодом.

Він також повідомляє про ще один факт в історії Нідерландів. Після відкриття Другого фронту в Європі під час Другої світової війни західні союзники стрімко розвивали наступ і вже  у вересні 1944 р. звільнили південно-східні Нідерланди. Однак німці засіли в північно-західній частині країни. Тоді американці та канадці через бійців голландського Супротиву заблокували постачання німецьких військ. Проблеми з постачанням, які  тривали з жовтня 1944-го року по 1945  рік (капітуляція), унесли 20 тис осіб і увійшли в історію Нідерландів як «Голландська голодна зима».  Ті, хто пережив її народилися з низькими показниками фізичного розвитку (маси та довжини). При подальших дослідженнях виявилося, що в цій групі різко підвищена частота  діабету, порушень ліпідного та вуглеводного обміну, ожиріння та шизофренії. При ДНК-дослідженні на рівень метилювання виявив, що у тих, хто голодував внутрішньоутробно менше етильованих цитозинів в гені інсуліноподібного чиннику росту другого типу(IGF2) – білка, який впливає на синтез вуглеводів та ліпідів. Таким чином, вченим вдалося довести взаємозв’язок між голодом, метилюванням ДНК та підвищеним ризиком захворіти на ряд захворювань. За результатами інших дослідників з’ясовано,  що під час голоду помирають люди, яким для того, щоб вижити, необхідно дуже багато білкової їжі. Вижили і дали нащадків ті, кому для життя не потрібно багато білка. Після війни, з зростом добробуту білкове навантаження зросло, а ферментів, які забезпечують засвоєння надлишку білка в організмі вже не було, виникли захворювання, пов’язані із дефіцитом фолатного циклу. Так людству (в т.ч. і українцям) відгукнулися голодні роки та війни. Сьогодні 57% українців несуть ген схильності до дефіциту фолатів.


Ожиріння (рекомендації для пацієнтів)

Ні для кого не секрет, що надмірна маса тіла — один із показників стану здоров’я людини. Надлишкові кілограми значно підвищують ризик таких серйозних захворювань, як цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, тому надзвичайно важливо слідкувати за своєю вагою.

За останніми оцінками ВООЗ, надмірною вагою в сучасному світі страждають приблизно 1,5 мільярда дорослих людей і ще 350 млн схильні до ожиріння. Приблизно 20 млн. дітей до 8 років мають проблеми із зайвою вагою.

Близько 15% українців страждають ожирінням, з них 24,0% жінок та 12,0% чоловіків. Найбільш повні  люди, чий індекс маси тіла (ІМТ) перевищує значення 30, переважно проживають в Центрі та на Півдні України (у Полтавській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях, найбільш стрункі - на Заході (14,7%), але це при тому, що про 68,0% осіб немає інформації. Найбільш повними  є особи 60-65 років (39,0%), овдовілі (43,0%, розлучені – 18,2%), з неповною та середньою шкільною освітою (23,4%). Найстрункішими виявилися представники інтелігенції та робочого класу.

Ожиріння — це:

  • накопичення жиру в організмі, що призводить до збільшення маси тіла. Ожиріння характеризується надмірним накопиченням жиру в жирових депо організму;
  • результат такого споживання калорій з їжею, яке перевищує їх витрати, тобто результат підтримання позитивного енергетичного балансу протягом тривалого часу;
  • хронічне захворювання, що потребує терпіння, наполегливості пацієнта для тривалого лікування та лікарського нагляду. Спільні зусилля повинні бути направлені на стабільне зниження маси тіла, зменшення частоти супутніх захворювань та смертності. До 75% пацієнтів, які додержувалися низькокалорійної дієти (особливо дуже низькокалорійної — близько 400–800 ккал на добу), набирали більшу частину втраченої ваги протягом 1 року.

Ожиріння підвищує ризик різних захворювань, у тому числі цукрового діабету, раку і хвороб серця.

 

Причини ожиріння: Надмірна маса тіла пов'язана з неправильним харчуванням і недоліком витрат енергії: українці їдять багато насичених жирів - жирного м'яса, сала, масла, мало овочів, і мало рухаються. Українці часто їдять шкідливу їжу (консервації, м'ясо невідомого походження, соєві продукти, цукрозамінники). Але це марна і водночас калорійна їжа: їсти хочеться вже через годину, а вага від такої їжі постійно збільшується.  Перше місце в рейтингу за ожирінням займає Мексика (70% опасистих людей), друге - США (дві третини населення), третє - європейські країни (Великобританія, Угорщина, Румунія, Греція і Албанія). Досить складна ситуація складається в Китаї, де на цю недугу страждають діти, кількість яких за останні двадцять років збільшилася  в чотири рази і зараз складає майже 30 млн.

Генетики визначили специфічні мутації, пов’язані із ожирінням: у жінок – мутація гену MMP2, у чоловіків -  FTO. Останній ще називають геном щастя, оскільки він на 8% знижує ризик депресії. Гени FTO и MPP2 контролюються статевими гормонами.

Слід сказати, що вчені знайшли також мутації, які винні в тому, що організм  взагалі не відкладає  жир і викликають таке захворювання, як ліподистрофія. У таких хворих високий ризик переломів, вони страждають від холоду, в них може погіршитися слух, з віком  страждають на цукровий діабет і повинні постійно дотримуватися дієти. 

ІМТ вище 30 - це вже хвороба, ожиріння. А ось ІМТ нижче 18,5 - це вважається еталоном краси, така вага досягається за допомогою дієт.

Визначити ступінь ожиріння нескладно. Для цього Вам необхідно вирахувати свій індекс маси тіла: поділіть свою вагу у кілограмах на зріст у метрах, піднесений до квадрату. Наприклад, Ваша вага 100 кг, зріст 180 см: 100 кг/ (1,8 м×1,8 м) = 100 кг /3,24 м2 = 30,9 кг/м2, тобто у вас І ступінь ожиріння.

 

Класифікація ожиріння за індексом маси тіла (кг/м2):

  • ІМТ менше 16,5 – дистрофія
  • ІМТ 16,5-18,5 – недостатня вага
  • ІМТ: 18,4 і менше — дефіцит маси тіла;
  • ІМТ: 18,5–24,9 — нормальна маса тіла;
  • ІМТ: 25–29,9 — надлишок маси тіла;
  • ІМТ: 30–34,9 — ожиріння І ст.;
  • ІМТ: 35–39,9 — ожиріння ІІ ст.;
  • ІМТ: 40 і більше — ожиріння ІІІ ст.

За результатами досліджень, люди, у яких показник ІМТ доходить до 30, помирають приблизно на дев'ять років раніше, ніж їхні більш стрункі однолітки. Якщо ж ІМТ більше 45, тривалість життя людини в середньому скорочується на 13 років. Враховуючи, що середній вік жителів Україні, за офіційною статистикою, становить 70 років, надмірна вага може відняти у людини шосту частину життя.

Типи ожиріння:

  • «верхній тип» (абдомінальний, за типом яблука), чоловічий, коли співвідношення об’єму талії до об’єму стегон у чоловіків перевищує 1 у жінок — 0,85, або обхват талії у чоловіків перевищує за американськими «мірками» 102 см, у жінок — 88 см, а за європейськими — 94 см та 80 см відповідно (але ж ми з вами живемо в Європі і будемо приміряти на себе більш «тендітні» європейські мірки);
  • «нижній тип» (за типом груші), жіночий, коли жирові відкладення зосереджені на стегнах та сідницях.

Жирові відкладення можуть розміщуватися:

  • у підшкірній клітковині — підшкірний жир;
  • навколо внутрішніх органів — вісцеральний жир.

Підшкірний жир в ділянці живота + вісцеральний жир черевної порожнини = абдомінальний жир.

Абдомінальне ожиріння більш чітко пов’язане із захворюваністю та смертністю, ніж «нижній» тип ожиріння чи, навіть, ступінь ожиріння! В численних дослідженнях доведено, що «верхній» тип ожиріння тісно пов’язаний з порушенням рівня ліпідів крові, а саме — підвищенням рівня холестерину та його шкідливих фракцій, тригліцеридів, які призводять до розвитку атеросклерозу та підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Крім того, при цьому виді ожиріння значно підвищений ризик розвитку цукрового діабету 2 типу, захворювання печінки (стеатогепатиту). При однаковому індексі маси тіла, саме абдомінальне ожиріння, тобто надмірне відкладення жиру в ділянці живота, має більший ризик розвитку ускладнень та смертності, ніж «нижній» тип ожиріння.

Отже, визначимо чи є у Вас надмірна вага та оцінимо ступінь ризику виникнення ускладнень.

  • Визначимо Ваш індекс маси тіла (ІМТ) за формулою, наведеною вище.
  • Виміряємо об’єм Вашої талії (ОТ) та стегон (ОС).
  • Визначимо відношення об’єму Вашої талії (ОТ) до стегон (ОС).

Якщо у вас ІМТ не перевищує 24,9, ОТ — 88 см (якщо ви жінка) або 102 см (якщо ви чоловік), Вам поки що немає підстав хвилюватися. Ведіть здоровий спосіб життя, слідкуйте за своєю вагою та станом свого здоров’я.

Більш високі показники — привід задуматися, адже ризик для здоров’я зростає пропорційно до надмірних кілограмів та сантиметрів на талії.

Крім того, ожиріння значно погіршує якість життя. Багато людей страждають від болю в суглобах, обмеженої рухливості, мають низьку самооцінку, страждають від депресії та інших психологічних проблем, пов’язаних з дискримінацією та ізоляцією в суспільстві. Чи не виникло у Вас бажання щось змінити у власному житті, а не тішити себе думками на кшталт «гладкі люди — добрі», «чоловіки не собаки — на кістки не кидаються», «хорошої людини повинно бути багато» і т. ін. Якщо так, тоді дочитайте цю інформацію до кінця і почніть діяти. Лікування Провідні спеціалісти в царині лікування ожиріння рекомендують комплексний підхід до проблеми зниження ваги.

Сучасні програми боротьби з ожирінням включають:

  • повне обстеження стану вашого здоров’я та виявлення причини надмірної ваги;
  • розробку індивідуальної програми поступового, але стабільного зниження маси тіла;
  • лікування супутніх захворювань;
  • профілактику збільшення маси тіла та підтримку її на досягнутому рівні.

Перш ніж розпочинати лікування, необхідно визначити цілі терапії ожиріння: 1. Зменшення маси тіла (зі швидкістю не більше 0,5–1 кг за тиждень) 2. Підтримка на новому рівні досягнутої маси тіла та попередження повторної її прибавки після схуднення 3. Зменшення проявів факторів ризику чи супутніх захворювань.

Ожиріння — хронічна хвороба, лікування якої необхідно проводити все життя!

Отже, якщо у Вас ІМТ більше 30 кг/м2 або більше 27 кг/м2, але в поєднанні з:

  • абдомінальним ожирінням (відношення ОТ/ОС у чоловіків >1,0; у жінок > 0,85),
  • обтяженою спадковістю цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, серцево-судинними захворюваннями,
  • факторами ризику (підвищеним рівнем холестерину, тригліцеридів, тощо),
  • супутніми захворюваннями (цукровим діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією), то лікування необхідно розпочинати негайно! Але перш ніж приступити до лікування, необхідно змінити спосіб життя.

Ніякі препарати не допоможуть без перебудови стилю харчування та поступового підвищення фізичних навантажень. Така перебудова повинна пройти перш за все у Вашій свідомості для того, щоб притримуватись пожиттєво здорового способу життя. Методи лікування ожиріння

Сучасні методи лікування ожиріння розподіляють на 3 групи:

немедикаментозні

медикаментозні

хірургічні.

До немедикаментозних методів відносять: раціональне гіпокалорійне харчування підвищення фізичної активності

Принципи раціонального харчування:

Харчування повинно бути помірним та збалансованим за вмістом жирів (25–30%), білків (15–20%) і вуглеводів (55–60%).

Харчування регулярне, не менше 4–5 разів на день, без великих перерв, харчова цінність перекусів не повинна перевищувати 200 ккал.

Вживайте різноманітну їжу з різних груп продуктів щоденно.

БАЖАЄМО ВАМ МІЦНОГО ЗДОРОВ’Я ТА УСПІХУ В ДОСЯГНЕННІ ПОСТАВЛЕНОЇ МЕТИ!