Медико-генетичне консультування при вродженій катаракті

МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПРИ ВРОДЖЕНІЙ КАТАРАКТІ

доц. Ластівка І.В.

Вроджені катаракти залишаються однією з основним причин інвалідності з дитинства і складають в структурі сліпоти та слабкого бачення від 9,4 до 37,3: випадків. Катаракта -  помутніння кришталика, яке супроводжуються зниженням зору. Співвідношення статей: Ч1:Ж1. Клінічно значимі помутніння кришталика зустрічаються з частотою 1:250 новонароджених.

В дитячому віці  помутніння кришталика в 36,5% випадків з'являються в результаті впливу на плід тератогенних чинників. Суттєвий внесок у формування етіологічної структури вносять спадкові форми захворювання, вони зустрічаються в 33,1% випадків.

В теперішній час в літературі відомо біля 340 клініко-генетичних варіантів цієї патології. Слід відмітити, що в структурі клініко-генетичних варіантів катаракти обумовлені спадковими порушеннями обміну речовин (вуглеводного, мінерального, амінокислотного, ліпідного, системної патології сполучної тканини) та синдромами в 85%.

Катаракти описані при багатьох хромосомних (2%), молекулярних (5%)  та менделюючих захворюваннях (синдром Марфана, Маркезані, Елерса-Данлоса).   Більшість з них успадковується за  аутосомно-домінантним типом успадкування (синдром Альпорта, базально-клітинного невуса синдром; окуло-денто-дигітальний синдром, синдром Ригера, катаракти-мікрокорена синдром), рідше, аутосомно-рецесивним (галактоземія, хвороба Вільсона-Коновалова, хондродисплазія точкова, іхтіоз, синдром Ротмунда-Томсона, гомоцистинурія) та Х-зчепленим типом успадкування (хвороба Фабрі (ХД-тип), окуло-церебро-ренальний (ХР-тип)).  Вони є складовою множинних мальформаційних синдромів (GAPO синдром (АР-тип), WAGR синдром).

До станів, викликаних геномними мутаціями, до складу яких входить вроджена катаракта, відносяться синдром Дауна, синдром Патау та синдром Едвардса; хромосомними абераціями – делеції 1р36 синдром, делеції 11q синдром, делеції 18р синдром, делеції 18q синдром, делеції 22q11.2 синдром, дуплікації 3q синдром, дуплікації 10q синдром.  

Медико-генетичне консультування спадкових ізольованих катаракт передбачає:

Уточнення форми катаракти та визначення типу успадкування.

Встановлення генотипів членів родини  та розрахунок ризику народження дитини зі спадковою катарактою.

Роз’яснення родині результатів, отриманих після уточнення діагнозу та оцінки генетичного ризику. Допомога в плануванні подальшої репродуктивної поведінки.

Планування та проведення профілактичних заходів.

Уточнення клінічної форми катаракти проводиться офтальмологом за допомогою щілинної лампи усіх членів родини хворого відповідно до класифікації ОМІМ. Потім лікар-генетик уточнює клінічний діагноз, порівнюючи результати офтальмологічного обстеження з базою наукових даних, а також проводить генеалогічний аналіз шляхом складання родоводу. У випадку сімейного накопичення, визначається тип успадкування захворювання та визначається генетичний ризик успадкування захворювання. В результаті проведених досліджень формується діагностичний алгоритм, який спрямований на ідентифікацію певного генетичного варіанта катаракти.

Після ідентифікації генетичного варіанта захворювання визначаються генотипи батьків, встановлюється тип успадкування, розраховується ризик народження хворої дитини в родині.

При вірно встановленій клінічній формі вродженої катаракти можливе проведення ДНК-діагностики з метою молекулярно-генетичного підтвердження форми захворювання. В тих випадках, коли комплексне обстеження хворого не дозволяє з великою ймовірністю віднести катаракту до того чи іншого клініко-генетичного варіанта, оцінка ризику проводиться по формулі повної ймовірності з урахуванням усіх можливих способів спадкової передачі захворювання в родині. При цьому необхідно враховувати популяційні дані про поширеність різних типів успадкування катаракт.

Родина має бути проінформована про можливість проведення допологової діагностики шляхом визначення генотипу плоду; у випадку неможливості здійснення пренатальної діагностики, - про величину ризику народження хворої дитини.

Успіх проведення медико-генетичного консультування залежить від повноти проведення генеалогічного аналізу, точності визначення клінічної форми та вірного визначення клініко-генетичних кореляцій. Своєчасне повне медико-генетичне консультування родин зі спадковими катарактами дозволить не лише попередити виникнення повторних випадків захворювання,але й буде сприяти ранній діагностиці та своєчасному спрямуванню на хірургічне лікування.