Профілактика та лікування гіпертонічної хвороби

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ 

ТА ЛІКУВАННЯ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ.

Як запобігти виникненню гіпертонічної хвороби?

Артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску) - один зі станів, що належать в усьому свiтi до так званих "хвороб століття", "хвороб цивiлiзацiї".

Масштаби цієї неінфекційної епідемії вражаючі! Майже 32,2% всього дорослого населення України (кожен третій мешканець) має підвищений артеріальний тиск (надалі АТ), тобто страждає тією чи іншою формою артеріальної гіпертензії, причому частіше нездужають найбільш працездатні люди віком 30-60 років. Відповідно до масштабів нашої країни можна вважати, що ми маємо 12-13 млн хворих на артеріальну гіпертензію (надалі АГ). Саме по собі підвищення АТ часто перебігає безсимптомно i проявляється лише у фіналі захворювання тяжкими ускладненнями - мозковим інсультом, серцевою або нирковою недостатністю, інфарктом міокарда. Однак, незалежно від того, є у хворого симптоми захворювання, чи немає, стабільне підвищення АТ завжди призводить до розвитку змін з боку судин з порушенням функції життєво важливих органів. З 50% померлих раптово від інсультів половина не знала про те, що вони мали підвищений АТ.

Вилікувати артеріальну гіпертензію практично неможливо. Проте, дотримуючись здорового способу життя та приймаючи ефективні ліки, можна контролювати АТ і не допустити розвитку ускладнень.

Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я величинами нормального АТ треба вважати: систолічний АТ - вiд 100 до 140 мм рт.ст., а дiастолiчного - до 90 мм рт.ст. Тиск понад цi величини (140/90) вважають підвищеним. А якщо такі показники визначаються мінімум 3 рази на місяць при вимірюванні тиску на обидвох руках, то це вже є хвороба – артерiальна гiпертензiя. У молодих працездатних людей (вік до 40 років) АТ необхідно вимірювати ще й на нижніх кінцівках.

Виникнення і перебіг АГ (гіпертонічної хвороби) тісно пов'язані з наступними чинниками ризику:

1.     Вік. Існує позитивна залежність між АТ і віком. В цілому рівень діастолічного АТ підвищується до 55 років, потім змінюється мало. Систолічний АТ постійно зростає з віком.

2.     Стать. Середні рівні АТ і поширеність серед жінок молодого і середнього віку дещо менші, ніж серед чоловіків. Пізніше залежність змінюється аж до реверсії.

3.     Спадковість. Виявлено тісну кореляцію між АТ найближчих родичів (батьки, брати, сестри).

4.     Маса тіла. Надлишкова маса асоціюється з 2-6 разовим підвищенням ризику виникнення артеріальної гіпертензії.

5.     Куріння. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної цигарки триває до 30 хвилин. Вже на 1-й хвилині після її випалювання систолічний АТ підвищується на 15 мм.рт.ст., а на 4-й - на 25 мм.рт.ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт у осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

6.     Вживання алкоголю (як гостре, так і хронічне) прямо корелює з рівнем АТ. Частота АГ найменша серед осіб, що вживають алкоголь в окремих випадках, поступово зростає залежно від збільшення щоденної кількості вживаних алкогольних напоїв.

7.     Соціально-економічний статус. У країнах пост-перехідного періоду відмічається зворотній зв'язок між АТ і рівнем освіти, доходів та професійним статусом.

8.     Фізична активність. У осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-25% вищий, ніж у фізично активних. Фізичні навантаження під час виконання професійних обов'язків сприяють підвищенню АТ, а фізична активність у години дозвілля - навпаки.

9.     Незбалансоване харчування та вживання надмірної кількості кухонної солі в їжу

Лікування без ліків це змiна стилю життя, який у першу чергу залежить вiд самого хворого. Зменшення ваги тiла перш за все може бути досягнуто за рахунок зменшення вживання висококалорійної їжi. У осiб з надмiрною вагою тiла, зменшення її на 10 кг знижує АТ на 10 мм рт.ст. Збільшення ваги на 10 кг супроводжується зростанням систолічного артеріального тиску на 2-3 мм рт.ст. та зростанням дiастолiчного тиску на 1-3 мм рт.ст. Особлива увага надається зменшенню вживання солi. У осiб з пiдвищеним артеріальним тиском кiлькiсть споживаної солi має обмежуватись до 6 г (у середньому за день людина споживає 10 г солi). У людей, якi вживають велику кількість алкоголю (більше 30 мл у перерахунок на чистий спирт), АТ пiдвищується. Ризик серцево-судинних захворювань зменшується при помiрнiй фiзичнiй активностi, яка розраховується для кожного хворого індивідуально. У цьому планi рекомендується помірно-швидка ходьба протягом 30-40 хвилин зі швидкiстю 3-5 км на годину (50-60 кроків на хвилину) 4-5 разів на тиждень. Курiння, як i вживання алкоголю, пiдвищує рiвень катехоламiнiв у плазмi кровi. При курiннi значно зростає ризик атеросклеротичних ушкоджень. Вiдомо, що тiльки у 20-25% хворих, якi постiйно дотримуються системи змiн способу життя, АТ вірогідно знижувався. Щоправда, це стосується помiрної АГ (при пiдвищеннi систолічного АТ до 160 мм рт.ст.). Але, за будь-яких обставин, змiна стилю життя повинна передувати медикаментозній терапiї чи проводитись паралельно з нею, що повинен визначити тільки лікар. Комплексне немедикаментозне та медикаментозне лікування дозволяє знизити АТ швидше, стабiльнiше, обрати оптимальний препарат та його мінімальну підтримуючу дозу. Потрібно пам’ятати, що наявність помірно-тяжкої гіпертензії вимагає пожиттєвого прийому медикаментів майже у 95% випадків. Для уникнення спроб медикаментозного самолікування пацієнтом наводити групи препаратів та назви самих ліків не будемо. Який саме препарат призначити пацієнту повинен вирішити тільки Ваш сімейний лікар.

Основними заходами немедикаментозного впливу при артеріальній гіпертензії є:

 - обмеження вживання солi в їжу (до 3-5 г/добу, що цілком забезпечується наявною кількістю в готових продуктах харчування, не потрібно досолювати страви, а при готуванні в домашніх умовах бажано не солити взагалі);

 - зменшення маси тiла при її надлишку (переглянути раціон, кількість та регулярність прийомів їжі, її калораж);

 - обмеження вживання алкогольних напоїв (до 30 мл у перерахунку на чистий спирт);

 - зменшення вживання їжi насиченої тваринними жирами (відмовитись від жирних сортів м'яса: свинини, жирної яловичини, баранини, качиного м’яса), обмеження легких вуглеводів – солодощiв; збільшення в раціоні жирних сортів морської риби; 

 - повна вiдмова вiд палiння; 

 - пiдвищення фiзичної активностi (ходьба 3-5 км/день, чи інше динамічне навантаження по 30 хв 4-5 разів/тиждень); 

 - психоемоцiйне розвантаження та релаксацiю.

Приблизно 40-60% пацієнтам з початковою стадією АГ при ще невисоких цифрах тиску вдається домогтися його зниження лише за допомогою немедикаментозного лікування.

Свiтовий досвiд показує, що профiлактика, спрямована на змiну способу життя, є унiверсальною "вакциною" проти АГ. Застосування перелiчених заходiв сприяє зменшенню виникнення нових випадкiв АГ на 50 %.

Діагностична програма та обов'язкові  дослідження, рекомендовані хворим із гіпертонічною хворобою:

-         збір скарг та анамнезу;

-         клінічний огляд;

-         вимірювання артеріального тиску на обидвох руках;

-         вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках аускультативним методом (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 45 років);

-         вимірювання маси тіла та окружності талії;

-         лабораторні дослідження (загально-клінічні аналізи крові та сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, креатинін, холестерин, тригліцериди, глюкоза, калій, натрій крові);

-         електрокардіографія у 12 відведеннях;

-         ехокардіографія;

-         огляд очного дна;

-         додаткові дослідження, консультації вузьких спеціалістів (кардіолога, офтальмолога, невропатолога, ендокринолога).

Варто пам’ятати про важливість регулярної перевірки АТ, маси власного тіла та обводу талії (у чоловіків обвід талії не повинен перевищувати 102 см, у жінок – 88 см, а згідно сучасних вимог не більше 92 см у чоловіків та 80 см у жінок). Не менш важливими є рівень холестерину та цукру у плазмі крові. Цільові рівні ліпідів для первинної та вторинної профілактики АГ та ІХС повинні бути натще:

Загальний холестерин (ЗХС)     < 5,0 ммоль/л

Холестерин ліпопротеїдів низької густини (ХС ЛПНГ) – «поганий холестерин»   < 3,0 ммоль/л

Тригліцериди  (ТГ)                    <  1,7 ммоль/л

Холестерин ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ) – «хороший холестерин»    >  1,02 ммоль/л.

Цільові рівні цукру плазми крові натще < 6,0 ммоль/л

Варто завжди пам'ятати, що АГ небезпечна своїми ускладненнями, яким легше запобiгти, нiж лiкувати. При виявленнi АГ необхiдно звертатись до лiкаря.         Чи вимірювали Ви свій артеріальний тиск? Якщо тонометр показав 120/80 мм рт.ст. можете вважати себе щасливцем, бо це є норма. Оптимальним вважають тиск, нижчий за ці показники, а якщо вже близько 135/85 - це сигнал, що у житті потрібно щось міняти: скажімо, позбутися шкідливих звичок, вживати більш здорову їжу, частіше гуляти на свіжому повітрі, зайнятися спортом... До цих та інших рекомендацій лікарів потрібно ставитися вкрай серйозно, бо це - шанс для вашого тиску внормуватися. Після позначки 140/90 людину автоматично відносять до списку хворих на артеріальну гіпертензію.

Якщо тиск високий:

* щодня споживайте не менш як 300 г овочів та 300 г фруктів;                    

* вилучіть із раціону гострі приправи, соління і страви, багаті на тваринні жири, солодкі і мучні вироби;                                                                         

* введіть у харчування повноцінні білки - сир, м'ясо, рибу, вуглеводи, багаті на клітковину, жири, що містять поліненасичені жирні кислоти – соняшникову, оливкову чи кукурудзяну олію;                                                                                      

* готуючи їжу, віддавайте перевагу варінню і запіканню;                              

* збагатіть організм кальцієм (молоко, сир, йогурт, нежирні молочні продукти, риба і морепродукти), магнієм (гречка, пшоно, овес, горох, соняшник, петрушка, хрін, гарбуз, картопля, буряк), калієм (абрикоси, курага, родзинки, чорнослив, чорна смородина, редька).

Щоб тиск не піднімався:

* уникайте психоемоційних та фізичних перевантажень у професійній роботі та побуті;                                                                                                      

* відрегулюйте свій режим праці і відпочинку, щоб не допускати перевтоми і виснаження;                                                                                                     

* відмовтеся від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем);                

* не допускайте збільшення маси тіла понад норму (умовну норму для себе розрахуйте за індексом маси тіла - ІМТ) Індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2) вираховують за співвідношенням маси тіла у кілограмах до зросту в метрах, піднесеного до квадрату. ІМТ розцінюють, відповідно до рекомендацій  Національного Інституту Здоров'я США та Північно-американської Асоціації з вивчення ожиріння, як нормальний – 18,5-24,9 кг/м2, підвищена маса ІМТ – 25-29,9 кг/м2, ожиріння ІМТ >30 кг/м2; а також не допускайте розвитку абдомінального ожиріння, яке вираховують за обводом талії для чоловіків не більше >102 см, для жінок не більше >88 см;                                                          

* необхідні динамічні фізичні навантаження невисокої інтенсивності 4-5 разів на тиждень протягом 30-45 хвилин. Це можуть бути прогулянки пішки, плавання, їзда на велосипеді, катання на лижах, робота у саду чи на городі. При цьому контролюйте свій пульс та загальне самопочуття (поява головного болю, різкого почервоніння обличчя, відчуття інтенсивної пульсації, загрудинного пекучого болю, тощо, є передумовою припинення любого навантаження). Інтенсивність навантажень можна також розрахувати індивідуально за пульсом людини за формулою: 220 - вік (у роках), потім беруть 60-70% від отриманої величини – це і буде Ваше індивідуальне навантаження за пульсом на перший місяць. Наприклад для особи 55 років, це буде 220-55=165 ударів/хвилину, а 60% від цієї величини становитиме 99 ударів/хвилину. Отже потрібно займатись фізичним навантаженням, щоб Ваш пульс не перевищував 99 ударів/хвилину. Такий розрахунок більш важливий для осіб із АГ у поєднанні з ішемічною хворобою серця, коли саме частота серцевих скорочень є важливим чинником ризику можливого загострення недуги, чи погіршення самопочуття.

Спеціально для хворих із підвищеним тиском була розроблена дієта №10 за Певзнером, що включає: обмеження повареної солі до 6-8 г/добу (3-4 г у продуктах і 3-4 г додається в їжу), вільної рідини до 1,2 л (включаючи супи, киселі й т.д.),  тваринних жирів, із заміною їх на рослинні; включення в раціон продуктів, збагачених клітинними оболонками (овочі, фрукти, злаки)           вітамінами  іонами калію, кальцію, магнію.    

Санаторно-курортне лікування

Хворим на гіпертонічну хворобу І стадії показане санаторно-курортне лікування на бальнеологічних і кліматичних курортах, а також у місцевих кардіологічних санаторіях. Особи з II стадією ГХ без ускладнень можуть бути направлені на кліматичні курорти або у місцеві кардіологічні санаторії. Кліматичні курорти показані хворим на ГХ у поєднанні зі стенокардією напруги І або II ФК, ХСН І стадії без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму. На санаторно-курортному лікуванні використовують бальнеотерапію (вуглекислі, радонові, сірчані ванни тощо), ЛФК, дозовані фізичні навантаження. При ГХ III стадії санаторно-курортне лікування протипоказане. Хворих із кризовим перебігом захворювання не варто направляти на приморські курорти у літній період (гарячі місяці року). Для хворих на ГХ оптимальні терміни для санаторного лікування у кардіологічних санаторіях Південного берегу Криму - це квітень-травень. В Україні кліматичні кардіологічні санаторії є в Одесі, Ворзелі, Конче-Заспі, Карпатах, Немирові, Любені Великому, Слав'янську. Місцеві кардіологічні санаторії краще розміщати в приміській лісовій зоні.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Відмова від роботи в нічний час, нормалізація режиму сну та відпочинку. Рекомендована оптимізація фізичної активності (30-45 хв. 3-5 разів на тиждень). Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження та перегрівання.

Диспансерний нагляд

Хворі повинні знаходитись на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Щорічне обов'язкове обстеження в рамках діагностичної програми, при необхідності обстеження і корекція терапії частіше, ніж 1 раз на рік.

      Трудова експертиза

При гіперкінетичному гіпертонічному кризі (ГК) /першого типу/ хворий звільняється від роботи на 5-7 днів, йому призначають ліжковий режим і медикаментозну терапію. У цих випадках на ранній стадії ГХ гіпертонічні кризи бувають 1-2-4 рази на рік, протікають легко, швидко лікуються гіпотензивними засобами.

Тимчасова втрата працездатності на 7-10 днів наступає при гіпокінетичному ГК /другого типу/ у II стадії ГХ. Якщо діагностують тяжкий ГК з гострими транзиторними порушеннями мозкового кровообігу, то перебування на бюлетні збільшується до 3-4 тиж.

При ГХ III стадії працездатність може бути збереженою тільки в спеціально створених умовах. Поза ГК хворі на АГ (ГХ) І і II стадій працездатні з урахуванням особливостей професійної діяльності.

Таким чином, тимчасова втрата працездатності у хворих на ГХ наступає при ГК, появі гострої коронарної недостатності, виникненні нападів серцевої астми і гострих порушеннях мозкового кровообігу.