Генетика агресії

 

ГЕНЕТИКА АГРЕСІЇ

               Ластівка І.В. - доцент кафедри педіатрії та медичної генетики 

Однією з важливих причин несумісності культур є різна спадково-обумовлена ступінь агресивності їх носіїв. Агресія – форма поведінки, націлена на образу або нанесення шкоди іншій живій істоті, яка не бажає подібного відношення. До чинників, які викликають агресію відносяться біологічні та соціальні або психологічні чинники.

До біологічних чинників відносяться нестача глюкози в крові, надлишок свинцю в організмі, підвищення рівня цитокінів та ін.

Уіткін (1976) та колеги фокусували свою увагу на аномаліях статевих хромосом. Хромосомні хвороби – найбільш чисельна група захворювань, що супроводжуються розумовою відсталістю, аутизмом, неуважністю, а також підвищеною агресивністю. До синдромів, що супроводжуються агресивною поведінкою відносяться: полісомія по У-хромосомі, синдром Клайнфельтера, синдром «котячого крику», мікроделеція хромосоми 8, синдром Сміта-Мадженіса, синдром Прадера-Віллі. На сьогодні не отримано доказів зміни рівня агресивності при аномаліях статевих хромосом. Очевидно, підвищена агресивність у осіб з хромосомними аномаліями є частиною дезадаптаційного синдрому, у формування якого внесок вносять психологічні чинники. Виявилося, що вони мають хромосомну мутацію, із-за якої уповільнюється швидкість розщеплення адреналіну - гормону «бийся або біжи». Надлишок адреналіну в крові робить людей небезпечними при збудженні. Виявлено інші гени, які впливають на центри мозку, регулюють продукцію чоловічого статевого гормону тестостерону. Рівень тестостерону, в свою чергу, визначає агресивність поведінки. Тому жінки менш схильні до насилля, ніж чоловіки, а серед чоловіків молоді люди більш небезпечні, ніж у похилому віці. У 2002 р. вчені США виявили «ген воїнів», який перетворює людей на злочинців та очільників вуличних банд – моноаміноксидаза, який впливає на процеси виділення гормонів дофаміну та серотоніну. Цей ген допомагає ставати вкрай жорстокими та без роздумів застосовувати зброю. Носії такого гену, як правило,  очолюють бандоформування. Успадковується цей ген як гемофілія, - через жінок-носійок.

Роль спадковості безперечна, хоча середовище може на нього впливати. Психогенетичні дані свідчать про те, що генетичні особливості вносять суттєвий внесок в міжіндивідуальні відмінності в агресивності. На «схильність» до агресії впливають багато генів та складні взаємодії між ними.

Експерименти на тваринах довели, що негативні чинники, що діють під час внутрішньоутробного розвитку і в ранньому дитинстві, викликають порушення в розвитку головного мозку та процесах контролю над агресією. Професор Трамбле називає серед чинників ризику у формуванні хронічної агресивної поведінки наступні характеристики: юний вік, відсутність освіти, психічні хвороби, зловживання алкоголем та наркотиками.

Провідними співробітниками Інституту загальної генетики ім. Н.І.Васильєва проведені дослідження, які свідчать про те, що 20% людей, що повернулися з війни, не можуть вписатися і мирне життя, а 80% їх дітей стають спочатку на шлях хуліганства, а потім грабежів та насилля. Тепер настає черга третього повоєнного покоління. І вчені занепокоєні, що ці рефлекси можуть  закріпитися на генному рівні.

Однак, представники сучасної генної інженерії намагаються виділити та охарактеризувати гени, які відповідають за поведінку людини, походження та розвиток злочинності. Останні технологічні досягнення в області біології та медицини свідчать про те, що стає можливим змінювати та контролювати здатність та поступки людей шляхом прямого впливу на фізіологію та мозок.

Найбільш поширених середовищем агресивної інформації є Інтернет, який використовується молодими особами для спілкування та отримання інформації. І саме тут  молода людина ризикує вступити в конфлікт або стати об'єктом маніпуляцій. Останнє є надзвичайно небезпечним, оскільки, розвиваючи у віртуальному середовищі культ сили, просуваючи агресію, як основну лінію поведінки, лідери різних угрупувань впливають на некритичну свідомість молодих людей, закликаючи їх сповідувати ворожнечу як спосіб вирішення проблем та удосконалення оточуючого світу.

Педагогам, викладачам та батькам важливо розуміти, що одна з виховних задач – навчити дітей розпізнавати мову ворожнечі і діяти в агресивному Інтернет-середовищі безпечними способами. Слід знати ризики, які несе за собою вступ в сумнівні групи, написання жорстких коментарів та інші мовні дії в мережі.

Як зрозуміти чи вступати в спілкування, Інтернет-дискусію чи ні?

1.                 Якщо Ви побачили цікаву тему і виникло бажання на неї відгукнутися, Ви повинні зрозуміти, для чого вона Вам потрібна що Ви хочете сказати, що нового Ви можете додати в дискусію.

2.                 Як Ви будете діяти? Визначте позицію (фахівець, студент-філолог), з якої Ви вестимете розмову.

3.                 Дайте собі відповідь: для чого автор розмістив цю тему там, де Ви її обговорюєте, що він хоче почути від Вас та інших авторів постів?

4.                 Пам'ятайте: усе починається з інформаційного приводу! Якщо цей привід з негативним емоційним забарвленням і Ви можете йому надати позитивного, намагайтеся зрозуміти, до кого збуджується негативне відношення, хто реальний або потенційний об'єкт нападів чи ненависті, проти чого чи кого спрямована інформація, яка викликає у читачів негативні емоції?

5.                 Коли Ви зрозумієте, проти кого Вам прийдеться "дружити", намалюйте його в уяві, його характер, дії, поведінку. Якщо після всього Вам ще хочеться  вести "брудний" діалог, когось насварити, намагайтесь не переходити на персоналії, уникнути прямих образ та ненормативної лексики.

Слід пам'ятати, що тема може бути заявлена з різних боків, від різних ролей, експлуатуватися різною мотивацією. Як правило, інформаційний привід є провокацією з метою розпалити ворожнечу, пробудити емоційну реакцію. В такі дискусії вступати не варто. Допомагати тим, хто стравлює людей, сіє ворожнечу та ненависть – це дурний тон як мінімум. По-друге, такі відповіді ведуть за собою фізичну та інформаційну небезпеку та зниження репутації.

Як уникнути агресії в житті?

1.                 Зверніть увагу на Ваш образ життя. Звички, коло спілкування, поведінка можуть спровокувати можливість потрапляння в неприємні ситуації. Якщо Ви помітили в себе ознаки тривожності, що пов'язана із негативною інформацією, "переключіть мозок" – корисні тиша, прогулянка лісом, спокійна музика, книжки та фільми з позитивним сюжетом. Зайняття спортом покращить Ваш настрій та зробить Вас більш витривалим. Займіться медітацією, практикуйте молитву, навчіть себе будь-яке повідомлення та будь-яку ситуацію спрямовувати в позитивне русло.

2.                 Підтримуйте комфортну побутову ауру вдома. Впродовж трьох годин перед сном не читайте та не дивіться випуску новин.

3.                 На роботі зупиняйте колег, які намагаються поговорити про тривожні політичні події  (змініть тему, вийдіть  з кімнати та інше). Уникайте скупчення людей, які обговорюють негативну інформацію, не піддавайтеся на провокації.

4.                 Навчіться передбачати та уникати потенційних загроз. Розмова йде про вміння передбачати можливі конфлікти, оскільки кожному з нас приходиться перебувати в суспільних місцях. Будьте обережні при пересуванні по безлюдних місцях, темних провулках, під'їздах та ін. Масові скупчення людей (особливо із різними закликами)  також небезпечні. Придбайте будь-який засіб захисту.

5.                 Намагайтеся небезпечні ситуації розв'язувати мирним шляхом. Важливо вірно оцінити розклад сил, стан агресора, його наміри, не показувати страх. Не опускайте очі – це може стати приводом для нападу. Не приймайте близько до серця образи.

6.                 Найбільш часто агресію викликають події, на які не можеш вплинути. Не переймайтеся тим, що змінити Вам не під силу. Пам'ятайте, що більшість страхів ніколи не збудуться!

7.                 Якщо раптово відчуваєш, що сам почав проявляти мовну агресію по відношенню до іншої людини, слід зупинитися, глибоко вдихнути, порахувати до 33, відкласти розмову на деякий час. Далі слід проаналізувати ситуацію, знайти в собі джерело агресії і знайти шлях "обходу" з даної ситуації.

Перш ніж розізлитися, зірватися на будь-кому, пам'ятайте – агресія, злоба, образа руйнують тебе зсередини (психологічно), в зруйнована, зламана людина – легка здобич хвороб, аферистів та "ляльководів"!