Цукровий діабет

Наталія Пашковська   професор, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ;

Лариса Павлович            доцент кафедриклінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ

 

Останнім часом цукровий діабет набув ознак «неінфекційної епідемії», яка охопила близько третини мільярда жителів нашої планети. За даними експертів ВООЗ, до 2030 року очікується збільшення кількості хворих у 1,5 раза. В Україні за останні 15 років захворюваність на цю ендокринно-обмінну патологію підвищилася вдвічі. Кількість пацієнтів з діабетом ще у 2006 році подолала мільйонну позначку, а вже на початку 2011 року число зареєстрованих хворих досягло 1 221 300 осіб, що становить 2667,6 на 100 тис. населення. В Чернівецькій області на обліку перебуває близько 30 тис. хворих на цукровий діабет. Водночас, за даними епідеміологічних досліджень, реальний показник є принаймні утричі вищим за рахунок недіагностованих випадків захворювання.


Гостроту проблеми визначає не тільки значне поширення захворювання, але і швидкий розвиток ускладнень, що призводять до інвалідності й смерті пацієнтів. Так, хворі на цукровий діабет у різних країнах на 60–85% формують товариства сліпих. Біля 50% осіб із цукровим діабетом типу 1 помирає від хронічної ниркової недостатності. Частота інфаркту міокарда за наявності діабету зростає у 2-5 разів, інсульту – у 4-6 разів, а 50-70% усіх ампутацій нижніх кінцівок, не пов’язаних із травматизмом, припадає на пацієнтів з цим захворюванням.

Зважаючи на актуальність проблеми, зусиллями Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної діабетичної федерації з 1991 року було започатковано проведення Всесвітнього дня діабету щорічно 14 листопада (у день народження відкривача інсуліну Фредеріка Бантінга). Останніми роками цей День проходить під егідою ООН, яка поставила діабет в один ряд зі СНІДом та туберкульозом, віднісши їх до соціально-значущих захворювань. Головна мета запровадження цього Дня полягає у поширенні серед населення різних країн знань про цукровий діабет, про чинники, що ведуть до його розвитку та заходи, які потрібно здійснювати для попередження його розвитку.


Що таке цукровий діабет?

Цукро́вий діабе́т – це група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок абсолютної або відносної (порушення взаємодії з клітинами-мішенями) недостатності гормона інсуліну, в результаті чого виникає стійке підвищення рівня глюкози в крові — гіперглікемія.

В нормі рівень глюкози в крові коливається в досить вузьких межах: від 70 до 110 мг/дл (міліграм на децилітр) (3,3 - 5,5 ммоль/л) вранці після сну і від 120 до 140 мг/дл після їжі. Це відбувається завдяки тому, що підшлункова залоза виробляє інсулін в залежності від рівня глюкози в крові.

При недостатності інсуліну (цукровий діабет 1-го типу) або порушенні взаємодії інсуліну з клітинами (цукровий діабет 2-го типу) глюкоза накопичується в крові у великих кількостях (гіперглікемія), а клітини організму (за винятком інсулінонезалежних органів) не здатні її засвоювати.

При діабеті першого типу, яким хворіють переважно молоді люди, а в останні роки і діти, 90 відсотків клітин підшлункової залози загинули в результаті вірусного чи автоімунного ураження і не виробляють інсулін. Тому хворим необхідні ін'єкції цього гормону.

При діабеті другого типу інсулін в організмі є, він навіть виробляється у підвищених кількостях. Але при цьому не справляє належної дії через порушення чутливості до нього клітин у тканинах організму. Це захворювання має спадковий характер.

Чим проявляється діабет?

Захворювання характеризується хронічним перебігом і порушенням всіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального і водно-сольового. Характерними симптомами є невтамовна спрага та надмірне сечовиділення, однак ці симптоми можуть бути слабко вираженими, якщо рівень цукру в крові підвищений помірно.

Якщо діабет не лікувати або лікувати неправильно, він прогресує з року в рік і досить швидко дає важкі ускладнення на серце, судини, нирки, нервову систему, очі. Тому і виходить, що часто діагноз "діабет" ставлять, коли людина приходить до окуліста, кардіолога, нефролога, хірурга, не знаючи, що симптоми, які його непокоять, - це ускладнення від цукрового діабету.

Якщо вчасно не спохопитися, розвивається цілий "букет" таких ускладнень, і хворим доводиться відвідувати лікарів різних спеціальностей. Не треба зайвий раз казати, що подібне лікування суттєво позначається на бюджеті сім'ї, тим більше що такі хворі дуже часто стають інвалідами і не можуть повноцінно працювати.

Велике значення в лікуванні недуги належить раціональній дієті, вона повинна бути максимально прийнятною для конкретного хворого. Максимально виключаються легкозасвоювані вуглеводи (цукор, кондитерські вироби, варення, джем, виноград, цукерки, морозиво тощо). Майже третина добової потреби у вуглеводах повинна забезпечуватись овочами і фруктами, серед яких особливо бажані ті, що мають темне забарвлення, бо вони містять інсуліноподібні речовини (чорниці, чорноплідна горобина, чорна смородина, слива, редька, баклажани тощо).

Корисні ліпотропні продукти харчування - вівсяна та гречана каші, сир, морська риба; жири - в основному рослинного походження. Рекомендують використовувати грубоволокнисті вуглеводи рослинного походження, такі як висівки, білковий хліб, малину. Хворим необхідні також мінеральні речовини, вітаміни, особливо групи В, С, Е.

Рекомендований склад їжі (% від енергетичної цінності): складні вуглеводи (макарони, крупи, картопля, овочі, фрукти) - 50-60%; насичені жири (молоко, сир, тваринний жир) – до 10%; поліненасичені (маргарин, рослинна олія) - 10%; білки (м’ясо, риба, яйця, молоко, сир) – до 15%; включення в раціон продуктів, багатих рослинними волокнами.

Традиційно використовують у харчуванні хворих замінники цукру, засвоєння яких відбувається незалежно від інсуліну. До них належать речовини, які володіють калорійністю (фруктоза, сорбіт, ксиліт) і безкалорійні (сахарин, аспартам, сластилін, стевозит, отизон та ін.). Фруктоза, ксиліт, сорбіт рекомендуються хворим до 25 - 30 г на добу.

       Рекомендується багаторазовий прийом невеликих об’ємів їжі протягом доби (що знижує амплітуду коливання глікемії).

На практиці для зручності розрахунку дієти використовують систему хлібних одиниць (ХО). Хлібна одиниця — своєрідна «мірна ложка», якою користуються, розраховуючи добову кількість вуглеводів. Відомо, що одна хлібна одиниця дорівнює 12 г вуглеводів і еквівалентна одному шматку (20 г) білого хліба. Добова потреба людини у вуглеводах – 18-25 хлібних одиниць. Їх доцільно розділити на шість прийомів їжі. На сніданок, обід і вечерю рекомендують приймати 3-5 хлібних одиниць, на підвечірок – 1-2 хлібні одиниці. Підвечірок має бути через 2-3 години після основного прийому їжі. Більшу частину вуглеводів треба спожити в першій половині дня. 

Таблиця розрахунку хлібних одиниць (ХО)

1. СОЛОДКЕ

Цукровий пісок

1 столова ложка

Мед

1 столова ложка

Лимонад

3/4 склянки (70 мол)

Сік яблучний

менш 1/3 склянки (70 мол)

Сік виноградний

1/2 склянки (100 мол)

2. БОРОШНЯНІ ВИРОБИ, КАШІ Й М'ЯСНІ ВИРОБИ З ДОМІШКОЮ муки АБО КРОХМАЛЮ

Хліб, булка (крім здобних)

I шматок (25 г)

Крохмаль

1 столова ложка

Борошно будь-яке

1 столова ложка (з гіркою)

Тісто сире листкове

35 г

Тісто сире дріжджове

25 г

Пиріжок з м'ясом

менш половини пиріжка

Сухарі

20 г

Крекери

3 великих

Тонкі млинці

1 великий (на всю сковороду)

Оладки

1 середній

Вареники

2 штуки

Пельмені

4 штуки

Каша (будь-яка суха крупа)

2 столові ложки

Вермішель, локшина, ріжки

1,5 їдальні ложки (15 г)

Котлета (з домішкою булки)

1 середня

Сосиски, варена ковбаса

150-200 г

3. ФРУКТИ І ЯГОДИ

Яблуко

1 середнє (100 г)

Груша

1 середня (90 г)

Банан

половина плода (90 г)

Апельсин, грейпфрут

1 середній (170 г)

Мандарини

3 дрібних (170 г)

Кавун

400 г зі шкіркою

Диня

300 г зі шкіркою

Абрикос

3 середніх (ПО г)

Персик

1 середній (120 г)

Сливи

3-4 середні (80-100 г)

Ананас

90 г зі шкіркою

Гранат

1 великий (200 г)

Хурма

1 середня (80 г)

Ківі

150 г

Вишня, черешня

15 великих (100 г)

Курага, чорнослив, ізюм

20 г

Ягоди (полуниця, суниця, ожина, смородина, чорниця, малина, аґрус, брусниця)

1 чашка (150 г)

4. ОВОЧІ, РОСЛИННИЙ БІЛОК І РОСЛИННІ ЖИРИ

Картопля

1 невелика

Картопляне пюре

1,5 столові ложки

Картопля смажена

2 столові ложки (12 скибочок)

Бобові

5 столових ложок

Кукурудза

половина качана (160 г)

Зелений горошок

110 г (7 їдалень ложок)

Інші овочі (капуста, буряк, морква, редис,  помідори, огірки, кабачки, цибуля, салат, ревінь, зелень)

В обліку не мають потреби

Соя, рослинні жири, горіхи, насіннячка

В обліку не мають потреби

5. МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ

Молоко, кефір, вершки будь-якої жирності

1 склянка (200 мл)

Сирники

1 середній

Морозиво

65 г

6. НАПОЇ, СОКИ

Сік грейпфрута або апельсина

1/2 склянки (100 мл)

Пиво діабетичне

1 склянка (200 мл)

Кава, чай без цукру

В обліку не мають потреби

 Дієта повинна бути спрямована на нормалізацію маси тіла, що особливо важливо при діабеті типу 2.

Лікування виключно дієтою проводиться при при прихованому діабеті та при легкій формі цукрового діабету.

Важливим компонентом терапії цукрового діабету є дозоване фізичне навантаження. Воно сприяє засвоєнню глюкози, поліпшує кровообіг, активує схуднення, знижує дозу цукрознижувальної терапії. Фізичні навантаження мають бути під лабораторним контролем, оскільки можуть призвести до гіпоглікемії, враховувати вік пацієнта а також наявність змін з боку різних органів і систем.

За відсутності протипоказань фізичні навантаження помірної інтенсивності, загальною тривалістю не менше 2,5 годин на тиждень, не рідше 3 разів на тиждень (з перервами не більше двох послідовних днів).

Навчання хворих самоконтролю має виключне значення, оскільки жоден лікар без співпраці з пацієнтом, без допомоги хворого, який усвідомлює мету лікування, має відповідні знання і вміє приймати рішення в будь-яких життєвих ситуаціях, не може досягти хороших результатів у лікуванні цієї недуги. Навчання здійснюється у спеціально створених «Школах діабету». Хворий на цукровий діабет повинен сам бути для себе лікарем, а лікар-ендокринолог для хворого — консультантом.

Всі лікарські рослини, які застосовуються при цукровому діабеті, умовою можна розділити на дві групи:

·        Лікарські рослини, які впливають одночасно на ряд ендокринних залоз.

·        Лікарські рослини з гіпоглікамізуючим ефектом.

В Україні широко використовується антидіабетичний збір з лікарських рослин "Арфозетин", до складу якого входять такі трави:

·        чорниця звичайна,

·        квасоля звичайна,

·        хвощ польовий,

·        шипшина,

·        звіробій,

·        ромашка аптечна.

При цукровому діабеті можна рекомендувати лісові ягоди – чорницю, брусницю, суницю. 1-2 чайні ложки листя і ягід заливають склянкою окропу, настоюють і випивають за 3-4 прийоми протягом дня.

Широко застосовують квасолю (відвар із стручків – 100 г стручків на 1 л води), горіх грецький (50 г сухого листя залити 1л окропу – пити по півсклянки тричі на день), лавровий лист (10 листків заливають трьома склянками окропу, настоюють 2-3 години і приймають по півсклянки тричі на день). Настій хрону у суміші з кислим молоком (1 столова ложка тертого хрону залити 5 склянками окропу і п’ється по 1 столовій ложці тричі на день з кислим молоком).

При застосуванні фітотерапії слід пам’ятати про можливість звикання організму до рослинних засобів і необхідність раціональної заміни рослин через 1-1,5 місяців.

Медикаментозне лікування

Хворі на цукровий діабет типу 1 окрім дієти повинні обов‘язково отримувати інсулін! При діабеті типу 2 в окремих випадках застосовують цукрознижувальні таблетки або інсулінотерапію.


Чи можна попередити діабет?

На жаль, профілактика діабету 1-го типу не грає вирішальної ролі: до цих пір невідомо, чому виникають автоіммунні захворювання (організм не приймає власні клітини). Як і незрозуміло, в який момент хвороба дасть про себе знати. Якщо в родині були випадки діабету 1-го типу, необхідно інтенсивно зміцеювати імунітет - щоб хвороба не виникла взагалі або розвинулася якомога пізніше. Є сенс привчати себе і дітей бути стійкими до стресових ситуацій, укріплювати дух і тіло - щоб понизити ризик інфекцій і перевантажень, які можуть стати пусковим механізмом для розвитку цукрового діабету.

Профілактика діабету 2-го типу безпосередньо залежить від того, чи були в твоїй сім'ї випадки захворювання. Дуже актуально підтримувати нормальну вагу, розвивати фізичну активність, правильно харчуватися.

Привчати до здорового способу життя дітей і підлітків не менш актуально,ніж при діабеті I типу. Вони повинні знати, що знаходяться в групі ризику, але не боятися цього. Якщо дотримуватись цих нескладних вимог, ризик розвитку діабету можна звести до мінімуму. А навіть якщо захворювання розвинеться, правильний спосіб життя допоможе йти рука в руку з діабетом впродовж десятків років і дати фору «здоровим» людям, які переїдають, палять і цілісінький день проводять в задушливих приміщеннях перед телевізорами.

6 кроків до здорового харчування. Їжа повинна допомагати знижувати вагу і підтримувати її в оптимальних рамках. В першу чергу, слід зменшити кількість жирів і відмовитися від легкозасвоюваних вуглеводів, що провокують різкий стрибок цукру в крові.

Крок 1. Виключіть явні і приховані жири. Зрізайте сало з м'яса, знімайте його з поверхні бульйону, не захоплюйтесь маслом і маргарином, надавайте перевагу вареному і запеченому перед смаженим.

Крок 2. Стежте за кількістю вуглеводів в їжі: на їх частку повинно доводитися близько 60 % вашого добового раціону. При складанні меню використовуйте таблицю так званих хлібних одиниць, яку можна отримати у лікаря.

Крок 3. Щодня їжте 5 порцій овочів і фруктів, надаючи перевагу овочам (у них багато клітковини і вітамінів).

Крок 4. Виключіть цукор. Спробуйте вживати напої без цукру. Можна використовувати цукрозамінники - ті, що не містять калорій. Але не зловживайте!

Крок 5. Вживайте достатньо білка, не менше 2 порцій (м'ясо, риба, боби, яйця). Замініть деяку кількість м'яса квасолею або горохом, і ви отримаєте більше клітковини і менше жиру.

Крок 6. Спиртні напої знижують рівень цукру в крові. Вживаючи спиртне, закушуйте печивом або бутербродом.

 Вчасно проходьте діагностику! Зверніться до лікаря і перевірте рівень цукру в крові, якщо ви виявили в себе наступні симптоми: спрага, сухість в роті; прискорене рясне сечовипускання; слабкість; шкірне свербіння і свербіння в області статевих органів; підвищений апетит; втрата ваги без особливих на те причин; погіршення зору. Але навіть якщо ці симптоми не спостерігаються, регулярно контролюйте рівень цукру в крові, особливо якщо у вашій родині були діабетики.