Атопічний дерматит


СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЕТІОПАТОГЕНЕЗУ ТА КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ

 Денисенко Ольга – професор, завідувач кафедри дерматовенерології БДМУ

 Згідно ініціативи МОЗ України, з 3-го по 7-е березня 2014 року на територїі країни проводяться «Українські дні атопічного дерматиту».

Поширеність атопічного дерматиту в розвинутих країнах Європи серед дітей віком до 14 років складає 10-20%. Згідно сучасних даних, захворюваність на атопічний дерматит у сучасних умовах зростає в усьому світі, у тому числі й в Україні, що пов’язано із несприятливим впливом хімічних чинників довкілля.

Атопічний дерматит – це хронічне алергічне захворювання шкіри, яке виникає в осіб з генетичною схильністю до атопії, має рецидивуючий перебіг та вікові особливості клінічних проявів. Типовими клінічними проявами атопічного дерматиту є еритемо-сквамозні, екзематозні та ліхеноїдні висипи, що виникають внаслідок гіперчутливості до специфічних (алергени) і неспецифічних подразників.

Актуальність проблеми атопічного дерматиту визначає інтенсивний свербіж, наявність поширеної висипки на шкірі, часто рецидивуючий перебіг дерматозу, що є причиною розвитку невротичних станів пацієнтів, порушення їх дієздатності, зниження якості життя та соціальної дезадаптації.

Термін “атопічний дерматит” походить від англійського слова “аtору” (атопія, дивна, незвичайна хвороба), який вперше запропонував Кока в 1930 р. для позначення різновиду успадкованої алергії, яка виникає без попередньої сенсибілізації пацієнта.

Діагноз “атопічний дерматит” вперше запропонував Сульцберґер у      1940 р., однак ще в 1892 р. E. Besnier обгрунтував самостійність даного дерматозу, який він позначав як “Дерматит поліморфний, прурігінозний, хронічний, що загострюється, з зимовими пароксизмами, з переважанням  екзематозно-ліхеноїдної форми”. Таким чином, ще наприкінці ХІХ ст. було встановлено три особливості атопічного дерматиту: 1) сімейний характер дерматозу; 2) поліморфізм висипки (екзематозна та ліхеноїдна); 3) вікова еволюція клінічних проявів на шкірі. На важливість подвійної клініки (екзема, ліхенізація) вказував також L.Brocg.

За сучасними даними, частота атопії складає 10-20% популяції, причому рівень захворюваності на атопічні захворювання, у т.ч. й атопічний дерматит, продовжує зростати внаслідок впливу на організм хімічних та інших чинників довкілля. Так, серед дітей в європейських країнах, які народилися до 1960 р., поширеність атопічного дерматиту складала від 1,4% до 3,1%, у період 1960-1970 рр. – від 3,8% до 8,8%, а після 1970 року – зросла до 20,4%.

Згідно клінічних спостережень, якщо прояви атопії є в одного батька, то ризик розвитку атопічного дерматиту в їх дітей складає 20-40%, якщо прояви атопії є в обох батьків – 40-60%, а за умови атопічного ураження шкіри в обох батьків ризик розвитку даного дерматозу в їх дітей зростає до 60-80%. 

Етіопатогенез атопічного дерматиту є мультифакторним і до кінця не з’ясованим. Окрім генетичної детермінованості (виявлено 2 гени в хромосомах 11 (11g13) і 5 (5g31.1), які відповідають за аномальну гіперпродукцію Ig E), у патогенезі атопічного дерматиту мають значення розлади центральної та вегетативної нервової системи, дисфункція  шлунково-кишкового тракту, зокрема гепатобіліарної системи, наявність гельмінтозів, інших вогнищ хронічної інфекції (ЛОР-органів, зубів), а також зміни імунологічної реактивності (зменшення субпопуляції Т-супресорних лімфоцитів, зниження фагоцарної функції фагоцитуючих клітин), мікроциркуляторні порушення тощо.

Провокуючими чинниками розвитку атопічного дерматиту у пацієнтів різного віку є: у ранньому дитячому віці: вживання трофалергенів (молоко, яйця, гриби, риба, мед, шоколад, консерви, копченості, свинина, цитрусові тощо); контакт з побутовими алергенами (одяг, рослини, тварини, іграшки, косметичні засоби); прийом лікарських засобів (антибіотики, сульфаніламіди, сироватки тощо); укуси комах та ін.; у старшому дитячому віці: аероалергени; психоемоційне напруження, неврози; постінфекційна асенізація; у юнацькому та зрілому віці: розлади ендокринної регуляції, психоемоційне напруження, неврози тощо.

Клініка. Перші клінічні прояви атопічного дерматиту виникають на шкірі дітей 2-3-х місяців життя (початок догодовування чи переведення на штучне вигодовування), а також у дітей більш старшого віку (не пізніше 20 років), при народженні ураження шкіри у дітей відсутнє. Перша висипка, як правило, виникає на шкірі обличчя (у 65% дітей), волосистої частини голови (у 34%), в ділянці ліктьових та/чи колін­них суглобів, а також на розгинальних поверхнях кінцівок. У перебігу атопічного дерматиту розрізняють три вікові періоди з різними клінічними проявами на шкірі: І період (до 2-х років) – немовлятковий (ексудативна стадія); ІІ період (від 2-х років до підліткового віку) – інфільтативна стадія; ІІІ період (юнацький та зрілий вік) – з проявами ліхеніфікації.

Класифікація.  У різні вікові періоди клінічні прояви атопічного дерматиту є різними. Залежно від характеру висипки розрізняють наступні клінічні форми атопічного дерматиту:  еритематозно-сквамозна;

-  везикулокрустозна (екземоподібна);

-  еритематозно-сквамозна з незначною ліхенізацією;

-  прурігоподібна;

-  ліхеноїдна.

       Еритематозно-сквамозна форма найчастіше виникає у немовлят віком 3-4-х місяців та дітей до 2-х років і характеризується появою на шкірі обличчя, шиї та волосистої частини голови еритематозних плям з набряком і лущенням, у центрі яких можуть виникати мікровезикули з мокрінням, кірочками і кірочко-лусочками за типом себорейної, справжньої чи мікробної екземи (везикулокрустозна форма). Висипка симетрична, в подальшому може поширитися на тулуб та кінцівки. У період загострення дерматозу дитина неспокійна, погано спить, розчісує шкіруПеребіг атопічного дерматиту характеризується чергуванням загострень та ремісій, однак навіть у період ремісії за вухами та біля мочок вушних раковин можна бачити глибокі тріщини, вони мокнуть та інфікуються. Дермографізм у більшості пацієнтів (до 80%) залишається червоним.

       Еритематозно-сквамозна форма з незначною ліхенізацією (від 2-х років до пубертату) характеризується появою еритематозно-сквамозних вогнищ у місцях типової локалізації уражень, а також ліхеноїдних папул на шкірі згинальних поверхонь великих складок, шиї, де шкіра інфільтрується, стає сухою, ущільненою з висівкоподібними лусочками, екскоріаціями та геморагічними кірками.

При пруригоподібній формі (від пубертату до зрілого віку) на тлі наявних ознак атопічного дерматиту, що проявляються у вигляді помірної чи клінічно стертої еритематозно-сквамозної форми з ознаками ксеродермії, з’являються множинні щільні пруригінозні папули або папуло-везикули, що локалізуються на розгинальних поверхнях кінцівок, частіше гомілок, плечей та передпліч та імітують висип при пруриго (за типом строфулюса чи почесухи Гебри). Пацієнтів турбує виражений свербіж, тому на поверхні шкіри нерідко можна бачити сліди розчухів та геморагічні кірки.

       При ліхеноїдній формі (доросла фаза захворювання – від пубертату) на тлі ксеродермії з’являються пласкі полігональні ліхеноїдні фолікулярні папули, колір яких варіює від кольору нормальної шкіри до рожево-сірого, що локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок, з наступним формуванням вогнищ ліхеніфікації (у вигляді нейродерміту), з часом ці ділянки пігментуються. У частини хворих вогнища ураження набувають поширеного чи навіть генералізованого характеру з формуванням дифузного атопічного дерматиту (дифузного нейродерміту) із залученням шкіри промежини, геніталій, міжсідничної та підсідничної складок. У цих випадках перебіг захворювання тяжкий, порушується загальний стан пацієнтів, має місце біопсуючий свербіж, після якого залишаються лінійні рубці, нерідко приєднується вторинна інфекція. Дермографізм стійкий білий. Перебіг дифузного атопічного дерматиту торпідний, тяжко піддається терапії, має лише короткочасні ремісії. Пацієнтів турбує безсоння і хронічна втома, наростає психоемоційне виснаження.

       Одним із клінічних ознак атопічного дерматиту в дітей та підлітків є прояви хейліту у вигляді нерізко вираженої еритеми з лущенням та появою тріщин у кутах рота та на губах. Характерними для атопічного дерматиту є також периорбікулярні прояви з лущенням та гіперпігментацією в поєднанні з ангулярним блефаритом, тріщинами у кутах очей, набряком та лущенням повік. У більшої частини пацієнтів є подвійна зморшка на нижній повіці (симптом Дені-Моргана). Ураження долоней при атопічному дерматиті у дитячому/підлітковому віці характеризується посиленням малюнку борозен, лущенням та тріщинами пучок пальців, явищами дисгідрозу з рецидивами у холодну пору року.

       Діагностичні критерії (за Hanifin-Rajka) та оцінка ступеню тяжкості атопічного дерматиту. Діагноз атопічного дерматиту виставляють за наявності у пацієнта трьох головних та трьох вторинних клінічних критеріїв:

І. Головні критерії: 1) свербіж шкіри; 2) типова морфологія і локалізація шкірних висипів: у дітей раннього віку – екзематозна висипка на обличчі та розгинальних поверхнях кінцівок, у дітей старшого віку і дорослих – ліхеніфікація на згинальній поверхні кінцівок; 3) хронічний рецидивуючий перебіг; 4) атопія в особистому та сімейному анамнезі.

ІІ. Додаткові критерії: 1) ксероз (сухість) шкірних покривів; 2) іхтіоз, переважно долонь; 3) реакція гіперчутливості негайного типу шкірних тестів з алергенами; 4) локалізація шкірного процесу на кистях та стопах; 5) хейліт; 6) екзема сосків; 7) схильність до інфекційних уражень шкіри, пов¢язані з порушеннями клітинного імунітету; 8) початок дерматозу у ранньому дитячому віці; 9) еритродермія; 10) рецидивуючий кон¢юнктивит; 11) суборбітальна складка Дені-Моргана; 12) кератоконус (конічне випинання рогівки); 13) передні субкапсулярні катаракти; 14) тріщини за вухами; 15) високий рівень Ig E у сироватці крові; 16) потемніння ділянок навколо очей; 17) блідість або еритема обличчя; 18) білий лишай; 19) непереносимість їжі; 20) непереносимість вовни та ліпідних розчинників; 21) перифолікулярна локалізація висипки; 22) вплив емоційних факторів на перебіг захворювання; 23) білий дермографізм або затримка поблідніння.

       Для оцінки ступеню тяжкості атопічного дерматиту визначають індекс SCORAD (у балах): до 20 балів – легкий, 20-40 балів – середньо тяжкий, більше 40 балів – тяжкий.

Методи лабораторної діагностики. У загальному аналізі крові – еозинофілія, підвищений в крові рівень імуноглобулінів класу Е; при імунологічному дослідженні крові – зниження загальної кількості Е-РУК та відносного числа Т-супресорної субпопуляції лімфоцитів, порушення імунорегуляторного індексу; дисімуноглобулінемія; колонізація ураженої та прилеглої шкіри золотистим стафілококом та інші.

Лікування атопічного дерматиту є індивідуальним з урахуванням вікового періоду, клінічних проявів, ступеня активності й тяжкості перебігу шкірного процесу. Терапевтичні заходи спрямовані на усунення запального процесу, а також на подовження стану клінічної ремісії та попередження рецидивів захворювання. Хворим рекомендують проведення елімінаційних заходів у побуті: виключення контакту з домашніми тваринами, щоденне вологе прибирання житлових приміщень, усунення осередків цвілі на стінах, відмова від використання синтетичних миючих засобів тощо. Хворі повинні дотримуватися гіпоалергенної дієти.

У період загострення хворим призначають комплексне медикаментозне лікування: дезинтоксикаційні та гіпосенсибілізуючі засоби, антигістамінні препарати, седативні та вегетотропні засоби, сорбенти, адаптогени, за показами – транквілізатори, ферментні препарати, еубіотики, стимулятори функції кори надниркових залоз, імуномодулюючі засоби (за результатами імунограми), вітаміни (А, Е, С) та ін. У випадку тяжкого перебігу дерматозу і резистентності до інших видів терапії хворим призначають імуносупресивні засоби (глюкокортикостероїдні препарати та ін.).

Зовнішнє лікування атопічного дерматиту включає призначення анілінових барвників, при виразних гострозапальних проявах – топічні кортикостероїди, що містять мометазону фуроат, бетаметазону валерат тощо. При ураженні шкіри обличчя – креми, що містять нефторовані кортикостероїди (мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, гідрокортизону-17-бутират). При ускладненні вторинною інфекцією (грибковою, бактеріальною) хворим призначають комбіновані топічні засоби, що містять триамцинолону ацетонід, мірамістин, бетаметазону валерат чи дипропіонат, клотримазол, гентаміцин. При хронічних формах (проявах інфільтрації, ліхеніфікації) хворим застосовують препарати на гідрофобних основах, що містять преднізолон, сечовину, бетаметазону валерат, саліцилову кислоту.

Важливим є правильний щодобовий догляд за шкірою (очищення і зволоження), для чого хворим призначають ванни (t = 35–36 0С) з розчинами крохмалю або житніх висівок, жирними оліями фабричного виготовлення, а для маленьких дітей так звані “ванни Клеопатри” (1 склянку молока емульгують зі столовою ложкою олії і виливають у ванну), можна також застосовувати душ (t = 35–36 0С) із засобами, що мають м’яку миючу основу (рН = 5,5) і не містять лугу, а у наступні 3 хвилини – вітамінні топічні засоби на жирових основах (з вітамінами А і Е).

Профілактичні заходи. Після досягнення клінічної ремісії чи покращання пацієнти підлягають диспансерному нагляду з регулярним обстеженням у суміжних спеціалістів (алерголог, терапевт, гастроентеролог, ендокринолог, психоневролог) з метою проведення імунокорекції, санації вогнищ фокальної інфекції, нормалізації функцій організму, психологічної реабілітації. Пацієнти повинні бути раціонально працевлаштовані. З метою попередження рецидивів дерматозу хворим рекомендують дотримання гіпоалергенної дієти з виключенням екстрактивних блюд і рафінованих вуглеводів, а також постійний догляд за шкірою, що включає індиферентні креми або мазі, а за необхідності – кератолітичні засоби, вітаміни групи А і Е, пімекролімус. Рекомендується уникати частого миття у ванні або під душем з милом (слід застосовувати нейтральні або кислі мила), контакту з хімічно активними речовинами (пральні порошки, фарби, лаки тощо), синтетичною і вовняною тканиною. Курортотерапія (морський чи гірський клімат) показана пацієнтам в стадії ремісії дерматозу.

Атопічний дерматит - як лікувати народними засобами в домашніх умовах

атопічний дерматит
Дерматит - це вид алергічної реакції на подразники. Імунна система дає збій і людський організм не може захиститися від шкідливого впливу різних факторів навколишнього середовища. Проявляється така алергія у вигляді шкірного висипу.

Дерматити бувають різні. У дітей найчастіше спостерігається атопічний дерматит. Лікування народними засобами і медикаментами потрібно проводити в обов'язковому порядку. Тільки в цьому випадку є ймовірність того, що хвороба не затягнеться. З'являючись у ранньому дитинстві, атопічний дерматит дуже часто супроводжує людину все життя. Тобто хвороба має хронічний характер. У народі захворювання називають дитячий діатез.

Симптоми захворювання

Симптомами атопічного дерматиту є:

  • Шкірні зміни, виражені почервоніння і лущення окремих ділянок шкіри. У дітей до 3-х років вони з'являються на шиї, обличчі, згинах ніг і рук. Якщо атопічний дерматит знаходиться в занедбаному стані, то ураження шкіри у малюка можуть виникнути на животі або спині. У дітей старше 3-х років, то шкірні ураження в основному локалізуються на колінах, ліктях, щоках і шиї.
  • Постійний зуб в уражених частинах шкіри.
  • У запущених стадіях хвороби на місцях ураження шкіри з'являються тріщини, мокнучі ділянки, бульбашки з водою. Часто шкіра потовщується, покриваючись лусочками.

Від того, на якій стадії розвитку знаходиться захворювання, залежить лікування атопічного дерматиту народними засобами.

Атопічний дерматит - причини захворювання

Причини атопічного дерматиту наступні:

  1. Спадковість. Багато людей вже з народження мають генетичну схильність до розвитку атопічного дерматиту. Якщо в родині хтось страждає від алергії, то потрібно бути дуже акуратним з дитиною. Важливо стежити за її гігієною, якістю харчування, умовами проживання. Необхідно в цьому випадку виключити всі можливі фактори збільшення ризику розвитку такої алергічної реакції на навколишні подразники, як атопічний дерматит. Лікування народними засобами може і не знадобитися, але профілактику хвороби за допомогою рецептів знахарів потрібно проводити в обов'язковому порядку.
  2. Особлива характеристика властивостей шкірних покривів відома, як гіперактивність, також може призвести до розвитку атопічного дерматиту. Діатез у дитини може з'явитися в результаті торкання іграшок з неякісних матеріалів і т.п.
  3. Стресові ситуації і нервові зриви часто призводять до зниження імунного захисту людського організму. А це може сприяти розвитку такої недуги, як атопічний дерматит. Лікування народними засобами в цьому випадку захворювання потрібно проводити в комплексі з заспокійливою терапією.

Атопічний дерматит - лікування народними засобами

  • Ромашка аптечна. Взяти 4 ст. ложки висушених квіток аптечної ромашки. Покласти в літрову каструлю і залити окропом. Після цього поставити на плиту і довести до кипіння. Зменшити вогонь і поварити 15 хвилин. Потім трохи остудити і профільтрувати. Отриманий настій потрібно додавати у ванну при кожному купанні. Таке лікування народними засобами атопічного дерматиту підходить всім: і дорослим, і дітям, починаючи з народження.
  • Кора дуба. Щоб добитися кращого ефекту в лікуванні народними засобами атопічного дерматиту, потрібно взяти молоду кору з дерева. Її потрібно подрібнити. Потім взяти столову ложку і заварити склянкою окропу. Поставити на плиту і потомити на повільному вогні протягом 20 хвилин. Отриманий склад потрібно додати у ванну під час купання.
  • Березові бруньки. Потрібно зібрати свіжі березові бруньки. Покласти їх у розмірі 4 ст. ложок в термос і заповнити його окропом. Закрити щільно кришкою і залишити так на 5-6 годин. Після цього потрібно профільтрувати. Додавайте настій, коли проходите курс лікування атопічного дерматиту народними засобами, у ванну при кожному купанні.
  • Череда. Потрібні сухе листя рослини. Їх потрібно подрібнити в порошок. Потім заварити склянкою киплячої води столову ложку лікарської сировини. Поставити ємність на плиту і потомити на повільному вогні протягом 15 хвилин. Після чого профільтрувати. Додавати народний засіб від атопічного дерматиту у ванну при кожній процедурі лікувального купання.
  • Олія з прополісу. Її використовують при ускладнених формах атопічного дерматиту. Наприклад, коли в шкірне ураження потрапляє інфекція. Щоб приготувати олію з прополісу, потрібно взяти його і подрібнити. Потім змішати прополіс з рослинною олією, взявши їх в пропорції 1:4. Поставити склад в духову шафу на 45 хвилин. Після цього акуратно необхідно злити олію, не допускаючи, щоб вийшов залишок з воску. Використовувати в лікуванні атопічного дерматиту народними засобами два рази в день. На основі олії необхідно робити примочки на уражені ділянки шкіри тіла хворої людини.
  • Гарбуз. Потрібен тільки свіжий гарбуз, не заморожений. З м'якоті слід сформувати тампони. Якщо не виходить, то віджати з гарбуза сік і змочувати в ньому тампони з вати. Прикладати їх слід на діатез 4 рази на день приблизно на 15-30 хвилин. Лікування народними засобами атопічного дерматиту буде більш ефективним, якщо гарбузові тампони чергувати з картопляними або тими, що просочені соком алое.
  • Крохмаль. Необхідно заварити в склянці окропу 2 столові ложки крохмалю. Отриманий склад слід додавати у ванну при кожному купанні, коли ведете лікування народними засобами атопічного дерматиту.
  • Звіробій. Потрібно зібрати свіжу траву цієї лікарської рослини і віджати з неї сік. Потім столову ложку перемішати з 4 ложками вершкового масла, попередньо розтопленого на водяній бані. Отриманий склад зберігайте лише в скляній тарі в холодильнику. Застосовувати рекомендується, коли проходите лікування народними засобами атопічного дерматиту. Уражені ділянки шкіри потрібно кілька разів на день змащувати цим складом. Якщо випадок не запущений, то досить обробити діатез з ранку і ввечері. Мазь дезінфікує ураження і надає протизапальну дію.
  • Мазь на основі гліцерину, рисового крохмалю і молока. Всі компоненти змішайте між собою, взявши їх по десертній ложці. Отриманий склад повинен бути, як сметана по консистенції. Змащувати маззю потрібно діатез на ніч, коли проходите курс лікування народними засобами атопічного дерматиту. Якщо ураження розташовані на згинах ніг, рук, то краще всього зверху накласти компрес.
  • Добре прибирає свербіння з шкірних уражень суміш із соку каланхое і меду. Народний засіб від атопічного дерматиту можна приймати тільки в тому випадку, якщо на мед немає алергії. Мазь зберігайте лише в холодильнику протягом одного тижня. Після цього слід приготувати нову. Використовувати слід, коли проводите лікування атопічного дерматиту народними засобами, але тільки, якщо є свербіж.
  • Селера. Треба взяти корінь рослини. З нього віджати сік. Потім 50 мл його змішати з таким же обсягом яблучного оцту. В кінці додати 2 гр кухонної солі. Отриманий розчин потрібно використати для створення примочок на уражені ділянки шкіри, коли ведете лікування атопічного дерматиту народними засобами і травами в домашніх умовах. Досить потримати тампон з народним засобом від атопічного дерматиту на хворому місці протягом 5 хвилин. Через 2 години процедуру потрібно повторити. Приймати сік селери можна всередину. Він дуже корисний і безпечний для здоров'я людей, схильних до алергічних реакцій. Ще більше можна сказати про нього, що він корисний при загостреннях атопічного дерматиту. Дітям можна давати його, починаючи з трьох років по чайній ложці за 15 хвилин до прийому їжі два рази на добу. Якщо дитині більше шести років, то дозу слід збільшити до 2-х чайних ложок. Курс лікування атопічного дерматиту народними засобами за допомогою соку селери потрібно продовжувати 1 тиждень.
  • Журавлина. Ця ягода має масу корисних властивостей. Вона здатна загоювати рани. Її соком можна вилікувати атопічний дерматит. Візьміть 50 мл соку і додайте його у 200 грамів вазеліну. Намастіть отриманим складом уражені ділянки шкіри кожні 2 години до тих пір, як не стане краще і рана не почне гоїтися.
  • Огірок. Сік цього овоча допоможе позбутися від сверблячки, коли ведете лікування народними засобами атопічного дерматиту.
  • Лляна олія допомагає пом'якшити шкіру при діатезі. Її потрібно прокип'ятити разом з квітками аптечної ромашки, додавши в 100 мл одну столову ложку лікарської рослини. Тампони, змочені в олії потрібно накладати на хворе місце кожні 3 години. Курс лікування атопічного дерматиту народними засобами за допомогою лляної олії повинен тривати не менше тижня.
  • Шавлія. Візьміть суху трав'яну сировини в розмірі 5 столових ложок. Залийте їх літром окропу і поставте на повільний вогонь на півгодини. Потім закрийте каструлю кришкою і загорніть у махровий рушник. Залиште на 2 години настоюватися. Після цього ліки від атопічного дерматиту слід профільтрувати і помістити в скляний посуд. Зберігати тільки в холодильнику. Вживати, коли ведете лікування народними засобами атопічного дерматиту по 3 чайні ложці кожні 4 години. Це дитяча доза. Дорослим потрібно пити 4 столові ложки. Курс лікування атопічного дерматиту народними засобами має тривати 3 тижні. Склад можна застосовувати для примочок на хворі місця.
  • Профілактика атопічного дерматиту
  • Щодня потрібно робити всі необхідні гігієнічні процедури. Умиватися і митися, загалом, потрібно тільки профільтрованою водою. Температура води повинна бути досить прохолодною. Застосування хлорованої води вкрай заборонено. Митися треба водою щодня, а використовувати мийні засоби тільки 1 раз на тиждень. Вони повинні мати рН 5,5. Мочалки використовувати не рекомендується. Після того, як помилися, треба не витирати тіло рушником, а просто його промокнути. Потім нанести лікарський засіб на уражену ділянку шкіри.
  • Одяг, який носить людина, схильна до розвитку атопічного дерматиту, повинен бути зшитий тільки з натуральних матеріалів. До них відносять бавовну. А ось контакту з шерстю найкраще уникати.
  • Прати одяг і постільну білизну тільки дитячими порошками, які мають гіпоалергенний склад.
  • Прибирати приміщення найкраще за допомогою миючого пилососа.
  • У харчуванні уникати алергенних продуктів. Якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, то гіпоалергенну дієту повинна тримати матір.
  • У літній час використовувати сонцезахисний крем.

Якщо виконувати всі перераховані вище поради, то і лікування народними засобами атопічного дерматиту не знадобиться.

 Підготувала доцент кафедри дерматовенерології Гаєвська М.Ю.



ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ

 З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ

Карвацька Юлія – асистент кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету

 Атопічний дерматит відносять до групи алергічних дерматозів, які на сьогодні є найбільш поширеною групою захворювань шкіри – у структурі дерматологічної захворюваності вони складають від 20 до 43%.

Етіопатогенез атопічного дерматиту є мультифакторним. Окрім генетичної схильності, у розвитку й перебігу атопічного дерматиту мають значення розлади імунологічної реактивності, порушення функції центральної та вегетативної нервової системи, дисфункція  шлунково-кишкового тракту, наявність вогнищ хронічної інфекції тощо.

Провокуючими чинниками розвитку й загострень атопічного дерматиту є вживання трофалергенів, контакт з побутовими алергенами, прийом лікарських засобів, укуси комах, вплив аероалергенів, психоемоційне напруження, постінфекційна астенізація тощо. Тому одним із основних принципів лікування алергічних захворювань шкіри, у тому числі й атопічного дерматиту, є виключення різноманітних алергенів – респіраторних (що потрапляють через дихальні шляхи) та харчових. Саме харчові алергени можуть спровокувати появу алергічного захворювання, а також спричинити його загострення. Слід памятати про індивідуальний підхід до вибору продуктів харчування та можливість розвитку алергічної реакції практично на будь-який харчовий продукт.

Зважаючи на склад харчових продуктів, вміст у них екстрактивних компонентів та сучасні дані щодо реакції пацієнтів та харчові продукти, розроблено рекомендації щодо дієтичного харчування хворих на алергічні захворювання шкіри, у тому числі, й атопічний дерматит

Хворим на атопічний дерматит рекомендовано:

Хліб і хлібні вироби: хліб житній, український, сухарі з цих сортів хліба.

Круп’яні та мучні вироби: каші, зварені на воді, із вівсяної, гречаної і рисової круп.

М'ясо, м’ясні продукти та страви з них: варена нежирна яловичина, телятина, яловича печінка.

Риба: риба річна відварна.

Молоко і молочні продукти: всі продукти з кислого молока без додавання цукру і пряностей (кефір, кисляк, сметана, творог).

Овочі: всі овочі (сирі і варені), салат, петрушка, кріп, цибуля (свіжа зелена), редька, горошок.

Супи: супи на овочевому відварі з різними овочами, пісні борщі з відварним м’ясом.

Жири: масло вершкове, олія рослинна.

Напої: свіжеприготовані овочеві і фруктові соки без додавання цукру, травяний чай без цукру.

Фрукти: яблука (зелені сорти), вишня, черешня, груша, слива, агрус. Сухофрукти (ябука, чорнослив).

Хворим на атопічний дерматит не рекомендовано:

Хліб і хлібні вироби: хліб білий, пшеничний, всі вироби з білої муки і здобного тіста, вафлі, печиво.

Круп’яні та мучні вироби: пироги, запіканки, вермішель, макарони, солодкі каші на молоці.

М'ясо, м’ясні продукти та страви з них: копченості і смажене м’ясо, страви з м’ясних консервів, ковбаси, сосиски, м'ясо птиці, дичина, всі мясні бульйони.

Риба: риба смажена, солена, копчена, маринована, рибні бульйони та рибні консерви.

Молоко і молочні продукти: творожна (сиркова) солодка маса, солодкі сирки, свіже молоко і всі страви з нього, різні сири.

Овочі: всі овочеві консерви, помідори, огірки і капуста мариновані.

Супи: капусняк, борщі і супи на мясному або рибному бульйонах, супи з макаронними виробами.

Жири: яловичий, свинний та баранячий жири, маргарин.

Напої: консервовані фруктові соки, компоти, пасти, киселі, кава, какао, міцний та солодкий чай, морозиво, солодка газована вода.

Фрукти: смородина, полуниця, малина, диня, апельсини, лимони, мандарини, абрикоси, персики, виноград, мариновані фрукти, компоти із свіжих фруктів із додаванням цукру

Інше: жувальна гумка, горіхи. Повністю виключити із раціону яйця і страви з них, всі соуси, шоколад, всі цукерки (шоколадні, смоктальні з начинкою).

Дієта повинна відповідати наступним вимогам:

-          харчування повинно бути 4-х або 5-ти разовим;

-          їжа повинна бути теплою (не гарачою і не холодною);

-          прийом призначених лікарем медикаментів повинен проводитися строго у відповідності до вказівок лікуючого лікаря;

-          тривалість застосування дієти повинна бути не менше року, після чого до неї можна буде вводити, з дозволу лікуючого лікаря, свіже молоко, вживання фруктів, круп’яних та мучних виробів.

 Дотримуйтесь дієти і будьте завжди здоровими!

       


Атопічний дерматит – як правильно доглядати за шкірою

з проявами атопії

            Асистент кафедри дерматовенерології БДМУ, к.мед.н. Височанська Тетяна Петрівна

Атопічний дерматитмультифакторне генетично зумовлене захворювання шкіри, що характеризується хронічним рецидивуючим перебігом, віковою динамікою клінічних проявів, нестерпним свербежем на фоні порушень внутрішніх органів і систем організмуімунної, нервової, травної, мікроциркуляторними змінами. Частота атопічного дерматиту зросла за останні десятиріччя й особливо висока серед дитячого населення.

Факторами ризику розвитку атопічного дерматиту є спадкова схильність до атопії, вплив різних провокуючих чинників, зокрема алергенів, подразників, гормональних чинників, емоцій, кліматичних особливостей, промислових забруднювачів, вогнищ хронічної інфекції, тощо.

Захворювання переважно проявляється на 1-му році життя, переважно в дітей з алергічним (атонічним) і сечокислим діатезами, рідше з лімфатичним. На шкірі відмічають появу сверблячих папул та пухирців, еритеми, інфільтрації, десквамації, множинних саден, кірочок, мокнуття. У діток раннього віку висипка локалізується в ділянці обличчя, сідниць, розгинальних поверхонь кінцівок, а у віці 2-З років – в природних складках тіла, на згинальних поверхнях кінцівок, на шиї, навколо рота. Тотальна сухість шкіри (ксероз) виступає на першому плані клінічної картини атопічного дерматиту, що сприяє хронічному перебігу алергодерматозу, поступовому розширенню спектра сенсибілізації та розвитку псевдоалергічних реакцій організму.

Лікування атопічного дерматиту є складною комплексною задачею дерматологів. Особливе місце посідає місцева терапія, а також заходи щоденного гігієнічного догляду за шкірою, що спрямовані на запобігання інфікування шкіри, а також її зволоженню. Хворому, що страждає на атопічний дерматит, рекомендують проживання в окремій кімнаті, бажано з кондиціонером, для підтримання оптимального мікроклімату з метою профілактики перегрівання чи переохолодження і створення гіпоалергенних побутових умов. Одяг хворого не повинен містити синтетичних та вовняних компонентів, рекомендується часто змінювати та ретельно його прасувати.          Дерматологи радять щоденно приймати теплі ванни з настоями лікувальних рослин (ромашка лікарська, шавлія). Коли турбує нестерпний свербіж, хороший ефект виявляють ванни з морською сіллю (1 кг на повну ванну води). Гарно впливають на шкіру також так звані "ванни Клеопатри", які легко можна приготувати в домашніх умовах (1 склянку молока емульгують з 1 столовою ложкою оливкової олії та вливають у ванну). Протизапальну дію мають ванни з невеликим додаванням лікувальних шампунів, що містять дьоготь, цинк. Після 20-хвилинного прийому ванни хворому рекомендується ретельно та ніжно обтерти шкіру мяким рушничком та змазати зволожуючими засобами (дитячими оліями, зволожуючими гелями, гіпоалергенними зволожуючими кремами, тощо). Таку процедуру варто проводити після кожного миття рук.

При загостренні атопічного дерматиту, що супроводжується мокнуттям, на уражені ділянки шкіри накладають примочки. Для цього використовують розчин таніну, резорцину, фурациліну, етакридину. При стиханні загострення (зменшенні почервоніння, свербежу, зникненні мокнуття) впродовж 3-6 днів для запобігання пересушування шкіри застосовують суспензії з цинком, тальком, ментолом на гліцериновій чи олійній основі. У подальшому місцево рекомендуюь застосовувати мазі й креми, що містять іхтіол чи дьоготь. При іфекційних ускладненнях атопічного дерматиту хороший ефект мають комбіновані мазі, до складу яких може входити антибактеріальний, протигрибковими чи гормональний компонент. Серед фізіотерапевтичних методів лікування ефективні загальне і місцеве ультрафіолетове опромінення, електропунктура, лазеротерапія.

Серед сучасних засобів по догляду за сухою шкірою можна виділити препарати на основі термальних вод, що виявляють  заспокійливу дію та зміцнюють шкіру, підвищуючи стійкість її до пошкодження і проникнення мікроорганізмів. Ліпідні компоненти, що також входять до складу, захищають шкіру від пересихання і подразнення жорсткою водопровідною водою, що є однією з найбільш поширених проблем по догляду за схильною до подразнення й сухості шкірою атопічного хворого.

Ефективність успішного лікування хворих на атопічний дерматит є грамотне поєднання місцевого і загального лікування за умов дотримання індивідуально підібраної гіпоалергенної дієти та рекомендацій щодо способу  життя. Своєчасний і постійний догляд за сухою шкірою пацієнтів вважається одним із запорук успішного запобігання рецидивів хвороби.

Потрібно пам’ятати, що самолікування може бути шкідливим. Тому  підібрати правильну тактику лікування та догляду за шкірою може лише досвідчений лікар-дерматолог і часто із залученням вузьких спеціалістів (гастроентеролог, отоларинголог, імунолог), оскільки саме комплексний підхід до лікування може забезпечити тривалу клінічну ремісію та покращити якість життя таких пацієнтів. 


ГЕНЕТИКА АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ

доцент кафедри педіатрії та медичної генетики

Ластівка Ірина Володимирівна


                Атопічний дерматит (АД) традиційно відносять до найбільш поширених і тяжких за клінічним перебігом алергічних захворювань у дітей. Так, його поширеність серед дитячого населення розвинутих країн становить від 12 до 37%, що значно перевищує цей показник серед дорослих (0,2-2%). Ризик розвитку інших (переважно респіраторних) алергічних захворювань у осіб з АД становить 30-80%, що робить дану проблему ще більш актуальною.

Розвиток АД визначається впливом генетичних та середовищних чинників, у зв’язку із чим відноситься до мультифакторних захворювань. На сьогодні охарактеризовані гени схильності до атопії, вяивлені «причинні» поліморфізми, успішно виконані скринінги для атопії та клонування 4 генів цього стану. Більше того, намічені» підходи до терапії атопічних захворювань на базі геномних досліджень.

Спадкова схильність до алергічної патології виявляється у 69% хворих на АД дітей. Серед алергічних хвороб, які виявляються у родичів дітей із АД, переважають алергодерматози. За даними епідеміологічних досліджень, АД виявляється у 70% батьків дітей з цим захворюванням та 17% найближчих родичів. Алергічна патологія у родичів дітей із АД виявляється частіше по материнській, ніж по батьківській лінії (відповідно, в 30,5% та 19%), по лінії обох батьків вона була виявлена у 19,5% хворих на АД дітей. Якщо обидвоє батьків мають атопічне захворювання, то ризик розвитку АТ у дитини складає 60-80%, якщо один з батьків – 45-50%, якщо батьки практично здорові – 10-20%.

У дорослих родичів дітей із АД та дермо респіраторним синдромом алергічні хвороби були виявлені в 10,2-16,8% від числа обстежених членів сімї, у сибсів (братыв та сестер) – в 30,2-34,5%.

При наявності алергічних реакцій та захворювань у матері та батька прояви алергії часто виникають в перші місяці життя. Виникає захворювання, як правило, в дитячому віці (у 90% дітей ще до 5 років).

Важливу роль у виникненні захворювання відіграють харчові та інгаляційні алергени. Перші з них вважаються основним фактором, який зумовлює реалізацію схильності дітей до розвитку АД. Основними харчовими алергенами в дитячому віці є білки молока, курячого яйця, риби, харчові злаки. З віком значення харчових алергенів знижується і поступається місцем побутовим, грибковим, бактеріальним та вірусним алергенам, хімічним речовинам. Розвиток гіперчутливості до таких аероалергенів відбувається при їх потраплянні до організму дитини ентеральним, інгаляційним або контактним (через шкіру) шляхами. Поступово ураження шкіри набуває самостійного хронічного рецидивуючого перебігу з певною незалежністю від вагомих раніше харчових алергенів і зміною патогенетичних механізмів. Важливе значення у підтримці алергічного запального процесу у шкірі при АД відводиться Staphylococcus aureus та його ентеротоксинам, які у високому ступені колонізують шкіру хворих, набувають властивостей суперантигенів, ініціюють клітинну і гуморальну імунну відповідь за негайним типом.

Отже, клінічна маніфестація АД є результатом взаємодії генетичних, несприятливих екологічних, перинатальних та постнатальних чинників, порушень імунної системи тощо.

Таблиця 1. Діагностичні критерії атопічного дерматиту

Обов’язкові

Додаткові

Свербіж

Сухість шкіри

Типова морфологія і локалізація уражень: згинальні поверхні кінцівок у дорослих, розгинальні поверхні та обличчя у дітей

Іхтіоз, посилення шкірного малюнку долонь, фолікулярний кератоз

Ліхенізація шкіри на згинальних поверхнях кінцівок, посилення шкірного малюнку

Позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з харчовими та іншими алергенами

Хронічний рецидивуючий перебіг

Підвищений рівень загального та специфічного сироваткового IgE

Атопія в анамнезі та в родині

Сезонність загострень (холодна пора року)

Виникнення захворювання в ранньому віці (до 2 років)

Схильність до інфекції шкіри переважно стафілококової та герпетичної етіології

Неспецифічний дерматит кистей та стоп

Екзема сосків

Хейліт

Рецидивуючий кон’юнктивіт

Лінії Дені (складка Дені – Моргана на нижніх повіках)

Білий дермографізм

Темні кола навкруг очей (алергічне сяйво)

Блідість або еритема обличчя

Складки на передній поверхні шиї

Свербіж при потінні

Еозинофілія периферійної крові

Залежність клінічного перебігу від факторів зовнішнього середовища та емоцій

 Таким чином, етіологічна діагностика АД повинна базуватися на комплексному обстеженні з урахуванням даних алергологічного анамнезу, результатів тестів з харчовими, побутовими, епідермальними, пилковими, грибковими, бактеріальними алергенами тощо.

 Диференціальна діагностика АД проводиться з наступними захворюваннями:

·   себорейний дерматит;

·   пелюшковий дерматит;

·   алергічний контактний дерматит;

·   короста;

·   строфулюс;

·   обмежений нейродерміт (лишай Відаля);

·   іхтіоз звичайний;

·   псоріаз звичайний;

·   мікробна екзема;

·   синдром Віскотта – Олдріча;

·   синдром Джоба (гіпер-IgE – синдром);

·   рожевий лишай Жибера;

·   дерматофітії;

·   лимфома шкіри на початкових стадіях;

·   герпетиформний дерматит Дюринга;

·   фенілкетонурія;

·   десквамативна еритродермія Лейнера – Муссу.

При АД важливе місце в лікуванні займають дієтотерапія, заходи із контролю за довкіллям, системна фармакотерапія, місцева терапія, фізіотерапія, фототерапія і санаторно-курортне лікування. Успіх в лікуванні АД також залежить від усунення або зменшення негативного впливу супутніх порушень в органах та системах організму.

Важливим методом комплексного лікування дітей з АД є навчання, яке передбачає проведення просвітницької роботи серед всіх учасників лікувального процесу: хворої на АД дитини, членів її родини, медичних працівників.

Метою навчання пацієнтів є забезпечення їх і членів їх родин необхідною інформацією для досягнення максимальної ефективності лікування. Найбільш поширеною і зручною формою такого навчання є алергошколи, які працюють в багатьох містах України. Основними питання для обговорення на подібних заняттях мають бути:

·   ознайомлення з проблемою алергії в цілому;

·   анатомія і фізіологія шкіри;

·   що таке АД і як його виявити;

·   причини виникнення і фактори ризику АД;

·   взаємозв’язок між АД та респіраторною алергією;

·   бар’єрна функція шкіри і вторинні інфекції;

·   принципи лікування АД;

·   основні правила особистої гігієни і догляду за шкірою при АД;

·   елімінаційні заходи при АД;

·   основи раціонального харчування при АД;

·   медикаментозна терапія АД;

·   як правильно користуватися зовнішніми засобами при АД;

·   профілактика і лікування загострень АД тощо.

Таким чином, можна вважати, що атопічний дерматит у дітей має певні особливості клінічного перебігу, які потребують індивідуального підходу до діагностики та лікування цього захворювання з урахуванням форми, стадії, тяжкості шкірного ураження, наявності респіраторних симптомів атопії, супутніх захворювань, віку пацієнтів, стану їх імунної системи. Лише такий комплексний підхід допоможе зберегти відносно високу якість життя хворих і поліпшити прогноз як при атопічному дерматиті, так і при інших алергічних захворюваннях.